Дослідники показали, як зв’язок марсіанських колоністів із зовнішнім світом не тільки з часом може зменшуватися, але і спочатку викликає конфліктні ситуації. В кінцевому підсумку це може призвести до згуртованості екіпажу місій.
Першим марсіанським колоністам доведеться нелегко. Спілкування з центром управління польотами може створити конфліктні ситуації, які, проте, лише згуртують екіпаж.
Тим, хто здійснить подорож на Марс, доведеться не тільки виживати на замерзлій планеті з непридатною для дихання атмосферою, але і жити в повній ізоляції від решти людства. Марс знаходиться майже в 55 мільйонах км від Землі, що робить неминучими затримки зв’язку і проблеми з поставками продовольства. Через це необхідно, щоб члени екіпажу самостійно справлялися зі стресовими умовами при обмежених автономних ресурсах, наявних на борту.
Раніше вчені вже проводили експерименти на Землі, щоб зрозуміти, як психічний стан астронавтів буде змінюватися з плином часу при подорожі на Марс. Попередній експеримент з ізоляції під назвою “Марс-500”, наприклад, показав психологічну відстороненість від управління польотом серед тих, хто брав у ньому участь. Це викликало побоювання, що такі події можуть викликати небезпечні для всієї місії ситуації, при яких члени екіпажу не будуть виконувати команди, доручені їм центром польотів.
- В ЄКА готуються до повернення людини на Місяць
- Подивіться на найдокладніший знімок “стовпів творіння”, який зробив “Вебб” (фото)
- Астрономи з’ясували, скільки пилу було в туманності: в ній народилася Сонячна система (відео)
У новій роботі дослідники показали, як зв’язок екіпажів із зовнішнім світом в подібних експериментах не тільки з часом зменшувався, але і спочатку викликав конфлікти, хоча в кінцевому підсумку призвів до згуртованості екіпажу. За словами авторів роботи, екіпажі в таких місіях, як правило, скорочують спілкування з центром управління польотами під час ізоляції, все менше і менше ділячись своїми потребами й проблемами.
Наприклад, під час експерименту SIRIUS-19 дослідники записали 320 розмов членів екіпажу з зовнішніми спостерігачами тривалістю 11 годин тільки за перші 10 днів. Однак за останні 10 днів цей показник знизився всього до 34 розмов, що тривали в цілому 77 хвилин.
Через 11 днів експерименту була додана штучна затримка зв’язку, аналогічна тій, яку випробували б люди, що живуть на Місяці, Марсі й за їх межами. Протягом чотирьох місяців кількість відеоповідомлень, відправлених в центр управління польотами, скоротилася з 200 в перший тиждень ізоляції до 115-120. Тривалість цих відеороликів також значно скоротилася. У цих умовах дослідники також відзначили відмінності в спілкуванні між чоловіками й жінками. У жінок було більше проявів емоцій радості й печалі, в той час, як чоловіки частіше демонстрували гнів. Проведене дослідження допоможе краще зрозуміти психологічні проблеми астронавтів і знайти способи їх вирішення.
Робота опублікована в журналі Frontiers in Physiology.
Натхнення: www.popmech.ru