Вчені ідентифікували нові гени, пов’язані з накопиченням кальцію в коронарних артеріях.
Дослідники ідентифікували раніше невідомі гени, пов’язані з накопиченням кальцію в коронарних артеріях, що є предиктором майбутніх захворювань серця. Вони виявили, що на деякі з них можна впливати за допомогою існуючих ліків або харчових добавок. Потенційно дослідження відкриває нові можливості для запобігання ішемічної хвороби серця.
Ішемічна хвороба серця — провідна причина захворюваності і смертності в розвинених країнах. В першу чергу це викликано атеросклерозом, накопиченням бляшок на стінках артерій. Кальцифікація коронарних артерій (ККА), наявність кальцію в коронарних артеріях, що постачають кров’ю серцевий м’яз, — рання ознака ішемічної хвороби серця.
Незважаючи на спадковість ККА, яка оцінюється в 30 – 40%, дотепер вчені ідентифікували лише кілька генів, що сприяють цьому захворюванню. Тепер співробітники Університету Вірджинії ще раз вивчили генетичні фактори, які впливають на накопичення кальцію в коронарних артеріях.
Дослідники провели найбільший на сьогодні метааналіз повногеномного дослідження асоціацій (genome-wide association study, GWAS), вивчивши дані 26 909 осіб європейського походження і 8 867 осіб африканського походження. Вони ідентифікували 43 гена-кандидати для ККА в 11 різних хромосомних територіях. Вісім з них раніше не пов’язували з ККА, а в п’яти — не реєстрували ішемічної хвороби серця.
Один з генів, ENPP1, змінюється при рідкісних формах артеріальної кальцифікації у немовлят. Вчені ідентифікували гени, які беруть участь в сигнальному шляху аденозину (пригнічує кальцифікацію артерій). Щоб підтвердити свої висновки, вони провели дослідження генів в тканинах коронарних артерій людини і гладком’язових клітинах і продемонстрували прямий вплив на кальцифікацію і пов’язані з нею клітинні процеси.
Дослідники також проаналізували можливість застосування ліків по 11 локусів ризику, щоб вивчити потенційну клінічну цінність генів-кандидатів ККА. Виявилося, що кілька генів, пов’язаних з аномалією, є мішенями взаємодії ліків або харчових добавок, таких як вітаміни C і D.
Необхідні подальші дослідження, щоб визначити, як найкраще впливати на ці гени і їх шляху.
Дослідження опубліковано в журналі Nature Genetics.