Головна / Земля / Вчені пророкують переворот планети

Вчені пророкують переворот планети

Дослідники зі США повідомляють, що північний магнітний полюс Землі зміщується в Росію, а точніше — до Таймиру. Його прибуття на півострів очікується років через 30-40.

Але якби справа обмежувалася лише незначним дрейфом магнітного полюса, то ця новина так і залишилася б в рубриці «а тепер про погоду». Однак прогнози вчених приголомшують: деякі з них говорять не тільки про зсув магнітних полюсів, але і про зміну географічних полюсів. Тобто про майбутній переворот Землі!

Закликає Таймир

З різних регіонів планети приходять повідомлення про дивну поведінку птахів. У спостерігачів складається відчуття, що, збиваючись в зграї, пернаті не знають, куди летіти. Як відомо, птахи орієнтуються по силовим лініям магнітного поля Землі. Висновок вчених: геомагнітне поле зазнає певних змін.

В принципі, магнітні полюси ніколи не знаходяться в строго заданих точках. Рідке металеве ядро Землі постійно рухається. Саме воно формує магнітне поле планети, яке, між іншим, захищає нас від космічної радіації. Протягом XX століття північний магнітний полюс розташовувався в районі Канадського архіпелагу, зміщуючись приблизно на 10 км в рік в бік географічного полюса. Тепер же швидкість його дрейфу зросла до 50 км у рік. Прості розрахунки показують: якщо так піде далі, до середини сторіччя магнітний полюс перетне Північний льодовитий океан і досягне архіпелагу Північна Земля. А там і до Таймиру недалеко.

Південний полюс теж на місці не стоїть. Виявляється, він прагне помінятися місцями з північним. За 4,5 млрд років існування планети це відбувалося не раз. Мовою геофізики процес називається інверсією магнітного поля. Це рідкісне явище, людство за всю свою історію його жодного разу не застало. Передбачається, що останній раз інверсія була 780 тис. років тому, а вид homo sapiens сформувався близько 200 тис. років тому.

Про попередні інверсії магнітного поля вчені дізналися, дослідивши застиглу вулканічну лаву. Як з’ясувалося, у момент твердіння вона зберігає свою намагніченість, тобто дозволяє встановити напрям і величину магнітного поля. По суті, лава складається з крихітних магнітиків, які вказують, де знаходяться північ і південь. Як виявилося, шари лави, що мають різну намагніченість, чергуються, змінюючи один одного.

Більшість дослідників вважають, що процес зміни магнітних полюсів розтягується на тисячоліття. Та північний полюс добереться до Антарктиди не раніше ніж через 2 тисячі років. Але, коли магнітний щит планети ослабне (а в якийсь момент це станеться), людство опиниться перед загрозою сонячної радіації. Крім очевидної шкоди здоров’ю, електромагнітне випромінювання призведе до збоїв у роботі навігаційного обладнання та систем зв’язку.

Ефект Джанібекова

25 червня 1985 року радянський космонавт Володимир Джанібеков розпаковував на орбітальній станції «Салют-7» вантаж, доставлений з Землі. Різко крутнувши гайку-баранчик, він спостерігав, як вона покинула різьблення і, обертаючись, попливла в невагомості. Через декілька сантиметрів гайка різко перекинулася на 180 градусів і почала обертатися в іншу сторону.

Джанібеков був вражений. Він провів власний експеримент: зліпив з пластиліну кульку, змістивши її центр тяжіння за допомогою вантажу (тієї ж гайки). Рухаючись в невагомості, кулька кілька раз переверталася і змінювала напрям обертання.

Таку нестійку поведінку тіла несиметричної форми пізніше назвали ефектом Джанібекова. В принципі, він описується законами класичної механіки і ніякого секрету для фізиків не представляє. Але уявімо, що пластилінова куля — це модель нашої планети, яка несеться у космічному просторі, обертаючись навколо своєї осі. Вона може перевернутися?

Тут доречно заперечення: у Землі майже ідеальна куляста форма, хіба що злегка плеската з полюсів. Ні про яку асиметрії небесного тіла і мови немає. Це вірно. Але це вірно лише в тому, що стосується зовнішнього вигляду нашої планети. А ось що у неї всередині?

У це важко повірити, але сучасна наука має дуже туманне уявлення про те, як виглядають надра Землі на глибині понад 3000. км. Є лише теоретичні моделі та гіпотези, побудовані на непрямих даних.

Перекид в просторі

Доктор фізико-математичних наук Ігор Білозеров вже багато років відстоює теорію, згідно з якою ядро Землі складається з «нейтронної речовини». Це надщільна матерія, в якій порушена сама структура атома.

Серце Землі. Що ми знаємо про будову ядра нашої планети?

«Ядро Землі постійно випускає з себе нейтрони, які перетворюються на водень. Він активно взаємодіє з навколишнім середовищем, запускаючи ланцюжок перетворень речовини, — говорить Ігор Білозеров. — Це явище називається водневою дегазацією Землі. Але стосовно до ефекту Джанібекова важливо інше. Згідно з теорією, ядро нашої планети набагато щільніше, ніж її периферія. Щільніше на кілька порядків. І гравітація Землі створюється саме її ядром: іншою масою планети можна знехтувати. І тут виникає головне питання: а яка форма ядра? Якщо вона строго куляста, це одне. А якщо вона неправильна, асиметрична? Тоді в ядрі є дисбаланс, який може привести до ефекту Джанібекова: перевороту планети».

Якщо вірити даним супутників, які вимірюють гравітаційне поле Землі, воно неоднорідне: десь сила тяжіння вище, десь —  нижче. Це означає, що ядро планети не є ідеальною кулею. А ще це означає, що третє за рахунком від Сонця небесне тіло, наша колиска життя, де чисельність homo sapiens досягла 7,6 млрд особин, у будь-який момент може просто перевернутися в просторі. Здійснити перекид.

І цей сценарій буде страшніший, ніж зіткнення з яким-небудь астероїдом. Адже від такого перекиду прийде в рух весь Світовий океан.

Адже ви чули про Всесвітній потоп?

 
comments powered by HyperComments