Вчені прийшли до висновку, що аборигенам острова Пасхи на піку свого розвитку було під силу встановити знамениті моаї (кам’яні статуї). Фахівці Каліфорнійського університету в Дейвісі в ході дослідження встановили, що на момент розквіту кількість рапануйців сягала 17 000 чоловік. Цього більш ніж достатньо для спорудження кам’яних ідолів.
Співробітник університету Седрік Пулестон зазначив, що рапануйці проживали практично в повній ізоляції. Вони не контактували з аборигенами інших островів, та й не могли в силу віддаленого від них розташування. Однак ці фактори не завадили рапануйцям створити сильну соціальну структуру, а потім і твори культури.
Перший контакт аборигенів з європейцями стався в 1722 році, через 52 року на острів прибув Джеймс Кук. Однак на той момент аборигени острова Пасхи переживали занепад, як в громадському плані, так і в культурному. У своєму щоденнику Джеймс Кук склав опис землі, яку давно не обробляли. А самих аборигенів на той момент було не більше трьох тисяч чоловік.
Ніхто не може сказати, що привело рапануйців до такого занепаду. Причина могла критися в міжусобних війнах або в нестачі їжі внаслідок виснаження орних земель.