Загадкові аномалії, що періодично виникали у радіоефірі Великобританії в 1943-1945 роках, виявилися своєрідним відлунням масових бомбардувань німецьких міст авіацією союзників. Про це пишуть фізики, що опублікували статтю в журналі Annales Geophysicae.
Як пояснюють вчені, будь-які масштабні події в надрах планети породжують масу глибоких і досить потужних інфразвукових хвиль, сліди яких часто можуть досягати верхніх шарів атмосфери і помітним чином змінювати тиск повітря або розподіл і щільність електронів в іоносфері.
Наприклад, аналіз даних, зібраних гравіметричними і кліматичними супутниками GRACE в березні 2011 року, показав, що їм вдалося зафіксувати сліди подібних звукових хвиль, породжених знаменитим девятибальним землетрусом біля східних берегів Японії, що призвели до цунамі і катастрофи на АЕС “Фукусіма”.
Скотт і його колега Патрік Мейджор (Patrick Major) відкрили ще один вельми цікавий приклад того, як події на поверхні Землі впливають на життя іоносфери, коли вивчали аномалії в радіоефірі, що фіксувалися британськими військовими радіостанціями та радіоаматорами в 1943-1945 роках.
Вивчаючи дані, які збирав Центр вивчення радіохвиль в Сло (Британія) у воєнні роки, Мейджор і Скотт звернули увагу на незвичайну закономірність. Аномалії з’являлися приблизно тоді ж, коли армади британських “Ланкастерів” і американських “Суперфортрессів” бомбили Берлін, Ессен, Дюссельдорф, Кельн та інші промислові центри нацистської Німеччини.
Це наштовхнуло вчених на думку, що килимові бомбардування могли породити досить сильні інфразвукові коливання, які змінили характер розподілу електронів, а також швидкість їх руху, і породили ці загадкові перешкоди.
Вони перевірили цю теорію, вирахувавши силу акустичних хвиль, що породжувалися британськими та американськими авіабомбами, і оцінили типову кількість енергії, яка потрапляла в атмосферу через ці вибухи снарядів.
Розрахунки показали, що навіть порівняно скромні рейди союзників, під час яких на німецькі міста падало менше 200 тонн бомб, викликали досить сильні коливання, які розігрівали іоносферу і прискорювали рух електронів. Це породжувало перешкоди, які були чутні в радіоефірі навіть з відстані в тисячу кілометрів, що відділяли Британію від західних регіонів Німеччини.
Чому нічого подібного не відбувалося в перші роки війни, коли бомбардування вела Німеччина? Як вважають Скотт і Мейджор, це пов’язано з тим, що нацистські війська не використовували потужні бомби, а воліли обстрілювати Англію ракетами “Фау-1” і “Фау-2” з відносно слабкою боєголовкою.