Антропогенний вплив призвів до того, що пил з пустель Індії, Аравії й Африки осідає в горах і змінює альбедо поверхні
Пилові частинки, які осідають в високогір’ях Гімалаїв, вносять набагато більший внесок в танення льодовиків і сніжних шапок, ніж вважалося раніше. До такого висновку прийшли вчені з Індії та Китаю, стаття яких опублікована у виданні Nature Climate Change.
Частинки, які осідають на снігу і льоду, поглинають сонячне світло, що призводить до нагрівання поверхні. І це дуже серйозна проблема. «Пил, що розноситься за сотні миль з деяких частин Африки і Азії і приземляється на дуже великій висоті, дуже впливає <…> в регіонах, де знаходиться одна з найбільших мас снігу і льоду на Землі», – пояснює Юн Цянь, один з авторів роботи.
- Нова губка видаляє фосфати з річок та озер, які призводять до цвітіння водойм
- Вчені хочуть врятувати Землю з допомогою «наукової фантастики»
У Південно-Східній Азії, в тому числі в деяких частинах Китаю і Індії, життєдіяльність близько 700 мільйонів людей залежить від танення снігу в горах. Потоки талої води задовольняють потребу людей в прісній воді влітку і на початку осені. Зсув циклів танення і зміни обсягів води, що утворюється в цьому процесі, можуть критично вплинути на життя в одному з найбільш густонаселених регіонів світу.
Аналізуючи супутникові знімки Гімалаїв і вимірюючи альбедо (відбивну здатність поверхні), вчені виявили, що пил відіграє надзвичайно важливу роль в прискоренні танення снігу в горах. На висотах понад 4500 метрів над рівнем моря пил впливає на це навіть сильніше, ніж сажа та інші аерозольні вуглецеві частинки, які осідають на засніжених схилах. Для дослідників це стало великим сюрпризом.
У Гімалаї пил потрапляє із заходу і південного заходу – з індійської пустелі Тар, пісків Аравійського півострова і навіть з Сахари. Хоча пилові частинки – природне явище, їх поширення на настільки великі відстані безпосередньо пов’язано з діяльністю людини. Антропогенне підвищення температури змінило атмосферну циркуляцію, вплинувши на вітри. А зміна характеру землекористування і інтенсифікація забудови привели до скорочення рослинного покриву і вивільненню великих обсягів пилу.
Властивості пилу також впливають на її роль в процесах танення. Пилові частинки зазвичай залишаються на снігу довше, ніж сажа; їх не так легко здуває легкий вітер, а завдяки відносно великим розмірам вони повільніше, ніж та ж сажа, проникають в пористу товщу снігового покриву.
У міру того як клімат стає теплішим, а межі вічної мерзлоти переміщаються вище, вчені очікують, що роль пилу в процесах танення в Гімалаях стане ще помітніше. І це може виявитися критичним для всієї планети: Гімалаї – регіон, який, крім Арктики й Антарктики, містить найбільшу масу снігу і льоду на поверхні Землі.
Натхнення: naked-science.ru