Інженер Кен Хара з Aero / Astro розробляє нову комп’ютерну модель, щоб адаптувати сучасний двигун для далеких польотів.
Коли люди думають про міжзоряні подорожі, то уявляють собі величезні ракети, подібні тим, які відправляли місії Аполлон на Місяць. Основною складовою таких ракет було паливо, і лише мала частина вантажу припадала на корисну масу: екіпаж, наукове обладнання та інше. Після відділення ракети в космос, капсула з корисним вантажів летіла до Місяця вже на двигунах малої потужності.
З того часу вчені розробили альтернативні види двигунів, які не використовували рідке паливо. Наприклад, як тягу використовуються такі гази як ксенон і криптон, в яких завдяки електриці від сонячних батарей відокремлюються електрони від атомів газу й утворюють плазму – потік заряджених іонів.
Такий тип двигунів, відомий як плазмовий двигун, використовується в основному для коригування орбіт супутників на орбіті Землі. Але тепер вчені розробляють нове покоління іонних двигунів, здатних відправляти космічні кораблі в далекі куточки Сонячної системи. Так, наприклад, космічні апарати Deep Space 1 і Dawn використовували подібний тип двигунів.
Хара стверджує, що плазмові двигуни мають ряд переваг перед своїми попередниками. Зокрема вони легше, тому майбутня космічна місія здатна взяти більше корисного вантажу, крім того плазмові двигуни здатні розігнати космічний апарат до великих швидкостей.
Хара, який нещодавно був відзначений нагородою спільноти Electric Rocket Propulsion Society, створює комп’ютерні моделі, які допоможуть ще більше поліпшити плазмові двигуни, досліджуючи, як плазма може досягати більш швидких і потужних швидкостей.
Натхнення: v-kosmose.com