Всесвіт

Вчені відкрили надтонкий обертовий ланцюг галактик у філаменті

Нове відкриття показало узгоджене обертання галактик у космічній нитці. Це може змінити розуміння того, як галактики накопичують газ і отримують свій кутовий момент.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Нове дослідження демонструє, що вирівнювання обертання галактик у тонкому філаменті може бути лише одним із можливих шляхів формування космічного кутового моменту, а не універсальною моделлю його походження.

Ілюстрація обертання нейтрального водню (праворуч) у галактиках, що знаходяться в розширеному філаменті (посередині), де галактики демонструють узгоджене обертання, що відстежує великомасштабну космічну павутину (ліворуч). Джерело: Лайла Юнг

Міжнародна команда виявила «надзвичайно тонкий» ланцюг галактик усередині масивного філамента, що обертається. Це утворення простягається на 5,5 млн світлових років і міститься в значно більшій структурі. Докторка Лайла Юнг підкреслює: «Ця структура є винятковою… поєднанням вирівнювання обертання і обертального руху» (Юнг). Подвійне обертання відкриває нові уявлення про передачу кутового моменту.

Багато галактик обертаються в напрямку, узгодженому з рухом самого філамента. У статті це описано як «динамічно холодний стан» — «структура з мінімальними внутрішніми швидкісними збуреннями». Виявлено швидкість обертання 110 км/с і центральний радіус 50 кпк. Юнг додає: «Кожна галактика — як обертаюча чашка… але вся платформа також обертається» (Юнг). Це допомагає зрозуміти, як великомасштабні структури задають обертання меншим системам.

Багаті на водень галактики працюють як індикатори потоків газу вздовж космічної павутини. Водень, або «атомний H I», є чутливим до збурень і відтворює рух газу в нитці. Докторка Мадаліна Тудораче зазначає: «Цей філамент є скам’янілим свідченням космічних потоків» (Тудораче). Такі спостереження допомагають оцінювати ранні стадії росту галактик.

Відкриття стало можливим завдяки поєднанню радіоданих MeerKAT та оптичних спектрів DESI і SDSS. Такий підхід спирається на «багатохвильову астрономію» — «інтеграцію спостережень у різних діапазонах для повнішої фізичної картини». Професор Метт Джарвіс підсумовує: «Це демонструє силу поєднання даних з різних обсерваторій…» (Джарвіс). Спільна робота дозволила виявити структуру, що кидає виклик поточним моделям формування галактичного обертання.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button