Астрономи заявили, що Велика червона пляма Юпітера живиться невеликими бурями. У міру того, як більший шторм поглинає дрібні бурі, він отримує енергію внаслідок енергії їх обертання.
Бурхливий багатовіковий вир Великої Червоної Плями Юпітера був вражений, але не зруйнований серією антициклонів, які врізалися в нього за останні кілька років.
Більш дрібні шторми змушують шматки червоних хмар відшаровуватися, зменшуючи при цьому більший шторм. Але нове дослідження показало, що ці порушення є «поверхневими». Вони видимі для нас, однак вони знаходяться всього лише на поверхні червоної плями, не впливаючи на його повну глибину.
Нове дослідження було опубліковано в Journal of Geophysical Research: Planets, журналі AGU, присвяченому вивченню утворенню і еволюції планет, супутників і об’єктів нашої Сонячної системи і за її межами.
«Інтенсивна завихреність [Великої червоної плями], разом з її великим розміром і глибиною в порівнянні з взаємодіючими вихорами, гарантує її тривалий термін служби», – пояснює Агустін Санчес-Лавега, професор прикладної фізики в університеті Країни Басків в Більбао, Іспанія та провідний автор нової статті. У міру того, як більший шторм поглинає ці більш дрібні бурі, він «отримує енергію внаслідок енергії їх обертання».
Червона пляма Юпітера скорочується, принаймні, останні 150 років. За цей час вона зменшилася з приблизно 40 тис. кілометрів в 1879 році до 15 тис. км сьогодні. Дослідники досі не впевнені в причинах цього процесу і в тому, як пляма була сформована спочатку. Нові дані показують, що саме невеликі антициклони можуть допомагати підтримувати Велику червону пляму.
Натхнення: hightech.fm