Вчені запропонували нову модель внутрішньої структури Марса

Поки сейсмограф InSight чекає наступного сильного землетрусу, щоб проаналізувати внутрішню будову і визначити структуру ядра і кори Червоної Планети, двоє вчених Такасі Йошизакі і Білл Макдоно змоделювали нову модель Марса. Вони використовували астероїди з Марса і дані орбітальних супутників, щоб проникнути на 1800 км під поверхню планети і вивчити ядро і мантію. Згідно з результатами дослідження, в ядрі Марса міститься помірна кількість сірки, кисню і водню.

Йошизакі повідомляє:

До цього моменту вчені використовували орбітальні дані планети і її супутників для того, щоб визначити розмір, масу і щільність цих тіл. Сучасні космічні апарати на орбіті надають більш детальну інформацію про форми й щільності планети, але не можуть показати внутрішню будову. Сейсмічний профіль планети допомагає це зробити. Під час землетрусу звукові хвилі проходять через всю планету з певною швидкістю, яка залежить від внутрішньої будови. Певні контрасти щільності допомагають визначити чіткі границі ядра і мантії планети.

До кінця 19-го століття вчені висунули гіпотезу про наявність металевого ядра в центрі Землі, але тільки в 1914 році сейсмологи довели його існування на глибині 2900 км Сейсмологи допомогли зрозуміти структуру внутрішньої частини планети, що є вкрай важливим для розуміння природи землетруси. Чотири місячних сейсмографи, доставлені астронавтами місії Аполлон, допомогли визначити структуру ядра, мантії і кори Місяця. Марс став другим позаземним об’єктом, для дослідження внутрішньої частини якого вчені використовують сейсмограф.

• Хаббл виявив красиву вмираючу зірку
• Астрономи виявили аномально велику популяцію чорних дір в зоряному скупченні Palomar 5
• Знайдено “зародок” найбільшого скупчення галактик у Всесвіті

Внутрішня модель Червоної Планети була побудована вченими завдяки знанням, отриманими з поверхневих порід, прямих спостережень і метеоритів. Ці метеорити являють собою суміш каменю і металу, подібно до планет, які складаються з твердих частинок. Різні пропорції оксидів магнію, кремнію і сплавів заліза допомагають краще визначити внутрішню будову планети.

Йошизакі додав:

Ці дані узгоджуються з тим, що на Марсі присутні більше атомів кисню, ядро має менший розмір, а поверхня покрита оксидом заліза і має червонуватий колір. Дослідники також виявили більш високий вміст летких елементів, наприклад сірки й калію на Марсі, ніж на Землі, але менше ніж в марсіанських метеоритах.

Сейсмограф InSight перевірить цю гіпотезу про внутрішню будову Марса.

Натхнення: v-kosmose.com