Земля

Вчені з’ясували, як “зомбі”-паразит кішок керує мозком людини

Паразит домашніх кішок токсоплазма, часто заражає їх власників, маніпулює поведінкою тварин і навіть людини. Він керує рівнями глутамату, найважливішою сигнальною молекулою, якою обмінюються клітини мозку, йдеться в статті, опублікованій в журналі PLoS Pathogens.

1b4c140d9f7f680242f534f63df0c312

“Не варто сильно хвилюватися – ми живемо з цим паразитом вже довгий час. Токсоплазма не хоче вбити нас і втратити свій “будинок”. Для того, щоб уникнути інфекції досить добре прожарювати м’ясо і ретельно мити руки і овочі. Вагітним жінкам, в свою чергу, не варто чіпати руками лоток з котячим туалетом і міняти його вміст”, — заявила Емма Вілсон (Emma Wilson) з університету Каліфорнії в Ріверсайді (США).

Токсоплазма (Toxoplasma gondii) — внутрішньоклітинний паразит, зазвичай мешкає в кишечнику домашніх кішок. Широка поширеність цього патогена серед вихованців та їхніх господарів змусила вчених звернути на нього увагу в останні роки.

Виявилося, що токсоплазма здатна змінювати поведінку господаря, викликаючи незворотні зміни в роботі мозку. Вони роблять мишей “безстрашними” при вигляді і запаху кішок, а людей — схильними до суїциду і нераціональних вчинків, а також нез’ясовних нападів люті.

Вілсон і її колеги розкрили можливий механізм того, як токсоплазми вдається змінювати поведінку свого господаря і маніпулювати роботою його мозку, спостерігаючи за змінами в мозку миші при зараженні токсоплазмозом.

Як виявилося, після проникнення токсоплазми в нейрони помітно змінювалося їх взаємодія з молекулами глутамату – амінокислоти, що відіграє роль одного з головних хімічних переносників інформації між нервовими клітинами. Як правило, чим більше цієї речовини в міжклітинному середовищі, тим активніше “спілкуються” клітини мозку. Підвищення його концентрації може призвести до вкрай негативних наслідків – запалення і смерті нейронів.

Токсоплазмоз, судячи зі спостереженнями за життям мишей, приводить з поки невідомих причин до відключення гена GLT-1 і пов’язаної з ним системи збирання” зайвих молекул глутамату в так званих астроцитах – особливих клітинах, що оточують нейрони і захищають їх від інфекцій і пошкоджень. В результаті глутамат починає накопичуватися в мозку, що може викликати ті зміни в поведінці, які асоціюються з присутністю токсоплазми в тілі мишей і людини.

“Нам вперше вдалося показати, що зараження токсоплазмозом призводить до порушень в роботі однієї з ключових сигнальних речовин в мозку. Це відкриття показує, що уявлення про відносно спокійний і не небезпечний для організму характер хронічного зараження Toxoplasma gondii є некоректним. Потрібно розуміти ризик і ті небезпеки, які несуть подібні зміни в хімії мозку”, — стверджує Вілсон.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button