Вчені з Університету Каліфорнії, помітивши потьмяніння зірки Бетельгейзе, вирішили, що вона вмирає, тому почали моделювання її вибуху. Пізніше з’ясувалося, що яскравість небесного тіла повернулася на нормальний рівень, але дослідники все одно вирішили продовжити експеримент.
Раніше дослідники заявляли, що гігантична зірка Бетельгейзе близька до вибуху, тому змоделювали як небесне тіло буде виглядати, коли стане перетворюватися в наднову. Розташована в сузір’ї Оріон, вона приблизно в тисячу разів більше Сонця, тому енергія від її вибуху впливає на об’єкти навколо.
Пізніше вчені з Європейської південної обсерваторії досліджували зірку і заявили, що вона повернулася до нормального рівня яскравості. Виявилося, що це не пов’язано з внутрішніми процесами небесного тіла, причиною потьмяніння виявилося величезна хмара пилу, яка затуляла її світло. Однак, дослідники з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі вирішили змоделювати вибухи зірок на прикладі Бетельгейзе.
Коли в ядрі масивної зірки закінчується матеріал, зірка руйнується під власною гравітацією і перетворюється в наднову. Дослідники підрахували, що це, швидше за все, відбудеться з Бетельгейзе протягом наступних 100 тис. років. Цей вибух створить спалах, здатний на короткий час затьмарити цілу галактику.
Під час моделювання вибуху Бетельгейзе дослідники виявили, що вся зірка пульсує в унісон, а це значить, що коли вона помре, буде поводитися так, як ніби це статична зірка з заданим радіусом. Тому моделі наднових зірок на зразок Бетельгейзе схожі на моделі, які не враховують пульсацію.
В інших випадках вибухи наднових відрізняються в залежності від маси вмираючої зірки, радіуса та енергії вибуху. Пульсації в зірках ускладнюють моделювання вибуху, тому що різні шари небесного тіла можуть розширювати або стискати вибух: світло від компактних шарів зірки слабкіше, в той час як світло від шарів, що розширюються — яскравіше.
Натхнення: hightech.fm