Про пошуки безсмертя або хоча б продовження життя написано не один роман, знято не один фільм і проведена маса наукових робіт. Але справа в тому, що так званий фермент безсмертя знайдено вже досить давно, а от розгадати його таємницю і наблизитися до бажаного багатьма вічного життя вдалося порівняно недавно.
Мова йде про фермент під назвою тіломераза. Вона, якщо коротко, під час ділення клітин відповідає за довжину тіломер — кінцевих ділянок молекули ДНК. З кожним наступним поділом ці ділянки зменшуються і, досягаючи критично малої довжини, викликають загибель клітин.
Як пише видання Science Daily, групі вчених з університету арізони (США) вдалося виявити важливий етап у каталітичному циклі вищезазначеного ферменту. Розгадка цього механізму відкриває широкі можливості в терапії проти старіння. Група вчених під керівництвом професора Джуліана Чена спиралася у своїх дослідженнях на роботи Леонарда Хейфліка. Він ще понад півстоліття тому встановив, що людські клітини мають обмежену здатність до реплікації, після чого гинуть. Цей термін був названий «межа Хейфліка», і він безпосередньо пов’язаний з кількістю поділок і повторів реплікації ДНК.
Більш того, нове дослідження може бути корисним не тільки людям, охочим жити довше, але й врятує від ряду захворювань. Наприклад, такі стани, як адгезивна дискератоза, апластична анемія та ідіопатичний фіброз легенів, пов’язані з генетичними мутаціями, які змінюють активність тіломерази і прискорюють скорочення довжини тіломер. Це не тільки викликає пошкодження клітин та їх загибелі, але і негативно позначається на роботі цілих органів і систем людини. Так що в даному випадку «тіломеразна терапія» може стати новим словом у лікуванні життєзагрожуючих станів.