Два види дерев роду Liriodendron мають унікальну внутрішню структуру, яка не відноситься ні до твердої, ні до м’якої деревини, що робить їх потенційно ефективнішими поглиначами вуглецю.
Ліси відіграють ключову роль у регулюванні вуглецевого балансу Землі, поглинаючи значні обсяги вуглекислого газу. Донедавна вважалося, що існують лише два типи деревини: тверда (листяні породи) та м’яка (хвойні породи). Однак група біотехнологів з Ягеллонського університету в Польщі, під керівництвом Яна Личаковського, виявила третій, “середній” тип деревини у дерев роду Liriodendron, зокрема Liriodendron tulipifera і Liriodendron chinense.
Дослідження, опубліковане у журналі New Phytologist, базувалося на аналізі зразків деревини 33 видів дерев, зібраних у ботанічному саду Кембриджського університету. Вчені заморожували зразки в рідкому азоті і досліджували їх за допомогою кріоелектронного мікроскопа. Виявилося, що макрофібрили у листяних порід (твердий тип) мають діаметр близько 15 нанометрів, у хвойних (м’який тип) — понад 25 нанометрів. Проте у Liriodendron макрофібрили становили близько 20 нанометрів, що є проміжним значенням між твердою і м’якою деревиною.
Ця унікальна структура робить дерева роду Liriodendron потенційно ефективнішими в поглинанні та зберіганні вуглецю. Попередні дослідження показали, що ці дерева швидко ростуть і мають велику здатність до поглинання вуглецю, що робить їх перспективними “вуглецевими губками”. Наразі ці дерева використовуються переважно як декоративні.
Liriodendron відокремились від своїх близьких родичів магнолій (Magnoliids) приблизно 30-50 мільйонів років тому, коли концентрація вуглекислого газу в атмосфері значно знизилася. Вчені припускають, що ці дерева розвинули більші макрофібрили для ефективнішого поглинання вуглецю в умовах зниження його концентрації.
Польські біотехнологи планують створити генетично модифіковані дерева з макрофібрилами “середнього розміру”, щоб перевірити їхню здатність до поглинання вуглецю. Якщо ці експерименти будуть успішними, можна буде вивести інші види дерев з аналогічними макрофібрилами для боротьби зі зміною клімату.