Земля

Відкрито новий тип деревини, який ефективніше поглинає вуглець

Два види дерев роду Liriodendron мають унікальну внутрішню структуру, яка не відноситься ні до твердої, ні до м’якої деревини, що робить їх потенційно ефективнішими поглиначами вуглецю.

Донедавна вважалося, що в природі існують тільки м’який і твердий типи деревини. Однак група біотехнологів з Польщі виявила третій, “середній” тип, представлений лише двома деревами роду Liriodendron / © National Geographic, Sam Abell

Ліси відіграють ключову роль у регулюванні вуглецевого балансу Землі, поглинаючи значні обсяги вуглекислого газу. Донедавна вважалося, що існують лише два типи деревини: тверда (листяні породи) та м’яка (хвойні породи). Однак група біотехнологів з Ягеллонського університету в Польщі, під керівництвом Яна Личаковського, виявила третій, “середній” тип деревини у дерев роду Liriodendron, зокрема Liriodendron tulipifera і Liriodendron chinense.

Дослідження, опубліковане у журналі New Phytologist, базувалося на аналізі зразків деревини 33 видів дерев, зібраних у ботанічному саду Кембриджського університету. Вчені заморожували зразки в рідкому азоті і досліджували їх за допомогою кріоелектронного мікроскопа. Виявилося, що макрофібрили у листяних порід (твердий тип) мають діаметр близько 15 нанометрів, у хвойних (м’який тип) — понад 25 нанометрів. Проте у Liriodendron макрофібрили становили близько 20 нанометрів, що є проміжним значенням між твердою і м’якою деревиною.

Ця унікальна структура робить дерева роду Liriodendron потенційно ефективнішими в поглинанні та зберіганні вуглецю. Попередні дослідження показали, що ці дерева швидко ростуть і мають велику здатність до поглинання вуглецю, що робить їх перспективними “вуглецевими губками”. Наразі ці дерева використовуються переважно як декоративні.

Зображення нанорозмірних структур Liriodendron tulipifera, отримане за допомогою кріоелектронного мікроскопа / © Jan J Lyczakowski, Raymond Wightman

Liriodendron відокремились від своїх близьких родичів магнолій (Magnoliids) приблизно 30-50 мільйонів років тому, коли концентрація вуглекислого газу в атмосфері значно знизилася. Вчені припускають, що ці дерева розвинули більші макрофібрили для ефективнішого поглинання вуглецю в умовах зниження його концентрації.

Польські біотехнологи планують створити генетично модифіковані дерева з макрофібрилами “середнього розміру”, щоб перевірити їхню здатність до поглинання вуглецю. Якщо ці експерименти будуть успішними, можна буде вивести інші види дерев з аналогічними макрофібрилами для боротьби зі зміною клімату.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button