Вчені виявили фактори, що позитивно впливають на регенерацію спинного мозку. Ними виявлені біомолекули, за допомогою яких можна стимулювати й направляти зростання судин, «змушуючи» їх вростати в тканину спинного мозку, покращуючи її кровопостачання. У перспективі отримані результати можуть бути використані в медицині, зокрема – для лікування проблем ішемії при травмах спинного мозку.
Робота опублікована в журналі Cell biochemistry and function. Вчені вперше створили систему, що дозволяє досліджувати механізми формування судин у пошкодженому спинному мозку поза живим організмом. Для цього вони з’єднали в одній культуральній системі фрагменти аорти (найбільшої судини) і спинномозкової тканини.
“Основна складність полягала в тому, щоб “змусити” два різних типи тканин – нервову та ендотеліальну – існувати в єдиному середовищі. Іншими словами, потрібно було підібрати такі умови культивування, при яких обидві тканини залишалися б живими та зберігали свої функції поза організмом протягом тривалого часу», – пояснила старший науковий співробітник лабораторії тканинної інженерії Марія Михайлова.
Нова система дозволила приступити до вивчення факторів, що впливають на ріст кровоносних судин в пошкодженій спинномозковій тканині. Одним з них виявився стимулюючий регенерацію фактор росту фібробластів.
- Мутації, які збільшують репродуктивний успіх, скорочують тривалість життя
- Завоювання Давнього Єгипту могло бути повстанням іммігрантів
- Вчені з’ясували, як жири продовжують наше життя
Було показано, що за допомогою цієї біомолекули в поєднанні з фактором росту ендотелію судин можна не тільки активізувати процес формування капілярів, що живлять спинний мозок, але і задавати бажаний напрямок їх зростання. Зараз фахівці працюють над вивченням молекулярних механізмів, що лежать в основі виявленого явища.
Ця робота — приклад експерименту ex vivo (з лат.”з життя”). Підхід передбачає проведення досліджень в живій тканині, перенесеної з організму в штучне зовнішнє середовище. “Зараз в науці спостерігається тенденція до переходу від традиційних моделей, що використовують тварин, до альтернативних, в яких експерименти на живих тканинах проводяться поза організмом”, – пояснив начальник лабораторії тканинної інженерії Андрій Пантелєєв.
За словами вченого, в порівнянні з дослідами на тваринах цей підхід має ряд переваг: це можливість стандартизації експериментів, а також скорочення тимчасових витрат і вартості досліджень, не кажучи вже про етичний аспект.
Натхнення: naked-science.ru