Міжнародний колектив дослідників дійшов висновку, що опис житія і «чудес» святих в минулому може нести в собі правдиву інформацію про те, що відбувалося в минулому, тому їх можна використовувати як непряме письмове джерело. Вчені знайшли підтвердження того, що подібні розповіді відбили відомості про зміну навколишнього середовища в пізній італійській Античності, які відбувалися в VI столітті нашої ери.
Робота опублікована в журналі Climatic Change. Вчені з Пізанського (Італія), Варшавського (Польща), Корнеллського (США), Мельбурнського (Австралія) університетів, Інституту історії Макса Планка (Німеччина) та інших вузів провели дослідження сталагміта з печери Ренелла в Північній Тоскані, а також вивчили тексти житія італійських святих часів першого тисячоліття нашої ери. У підсумку вони прийшли до висновку, що в таких джерелах досить правдиво описані зміни клімату Римської імперії тих часів.
Про достовірність змін клімату вчені дізналися, завдяки вивченню шарів мінералів, які відкладаються на сталагміти протягом століть. Вимірювання співвідношення числа ізотопів кисню в таких шарах дозволяє розрізняти більш сухі і вологі періоди в минулому, які, в свою чергу, датуються за допомогою уран-торієвого методу (аналогічного радіовуглецевому).
Дослідивши сталагміт, фахівці дізналися, що в VI столітті в північній і центральній частинах Італії йшло дуже багато дощів. Ймовірно, причиною тому була фаза так званого Північноатлантичного коливання – періоду зниженого атмосферного тиску, в результаті якого над частиною Римської імперії переважало вологе повітря з Північної Атлантики.
Далі автори перейшли до вивчення античних і середньовічних текстів житія італійських святих, а потім порівняли ці твори з періодом оповідань VI століття. З’ясувалося, що ці тексти, особливо так звані «Діалоги про чудеса італійських отців», авторство яких приписують Папі Григорію Великому, містять безліч описів того, як святі зупиняють сильні дощі, шторми та повені.
При цьому подібні розповіді майже відсутні як до вищезгаданого періоду, так і після нього. Тому вчені прийшли до висновку, що раптова поява подібних творів – свідоцтво виняткового інтересу античних авторів до змін клімату, чому, судячи з усього, була об’єктивна причина. Тому, на думку вчених, має сенс сприймати такі тексти якщо не як пряме, то як непряме джерело відомостей про те, що відбувалося в минулому.
Натхнення: naked-science.ru