Якби не Фелікс Гоффман, сучасна медицина була б позбавлена одного з найбільш поширених медичних препаратів. Але якщо б не Фелікс Хоффман, то у нас не було б і найбільш поширеного наркотику.
Фелікс Хоффман ще під час навчання в університеті Мюнхена продемонстрував здатності в хімії і фармацевтики, які були помічені його професором, Адольфом фон Байєром, який отримав Нобелівську премію в 1905 році за роботу з синтетичним барвникам. Байєр запропонував Хоффману працювати на фармацевтичну фірму Bayer, і той із задоволенням прийняв запрошення. Згідно з легендою, у Хоффмана була головна мета — створити препарат, який зменшить жахливі болі, від яких страждав його батько.
Винахід аспірину
Старший Хоффман страждав від артриту. Йому було важко рухатися, а знеболюючі засоби того часу були недостатньо ефективні, а іноді робили тільки гірше із-за безлічі побічних ефектів. У своїх дослідженнях Хоффман зробив наголос на вдосконалення саліцилової кислоти, яка міститься в корі верби. До 1830 році вчені вже знали, як її виділити в чистому вигляді. В 1859 році була створена синтетична саліцилова кислота. Але вона викликала сильні болі в животі, через що її застосування було неможливо. Але Хоффман винайшов спосіб (він використовував для створення аспірину оцтову кислоту) зробити з’єднання прийнятним для людського травлення. Хоффман зміг створити стійку форму препарату в 1897 році.
Спочатку вчені сумнівалися в успіху Хоффмана, але після того, як інші хіміки підтвердили зроблене ним відкриття, приступили до випробувань на пацієнтах. Генріх Дресер, глава лабораторії Bayer, випробував новий препарат на собі. Було відзначено полегшення болю та зменшення лихоманки, розлади шлунку і побічних ефектів при цьому не спостерігалось.
У 1899 році аспірин з’явився у вигляді бутильованого порошку. Компанія намагалася отримати патент в Німеччині, але їй було відмовлено, оскільки ацетилсаліцилова кислота була синтезована раніше, попри те, що ранні розробки були непридатні для щоденного застосування.
Винахід героїну
Водночас Дресер досліджував можливості кодеїну по усуненню болю. Кодеїн є похідним від опіуму, більш слабкої форми морфію. Дресер хотів з’ясувати, як кодеїн впливає на дихання. Він попросив Хоффмана використовувати процес, застосований ним для саліцилової кислоти, на морфіні в надії створити кодеїн. Замість кодеїну Фелікс Гоффман отримав героїн. Його не можна було запатентувати через те, що він викликав сильне звикання, до того ж це з’єднання вже було отримано в 1870 році. Дослідники тоді ще не зрозуміли всієї небезпеки героїну, і він перебував у вільному продажу як засіб від кашлю, для зняття болю під час пологів, для використання при пораненнях, анестезії та контролювання тяжких розладів психіки.
Фелікс Хоффман відійшов від справ у 1928 році. Минуло 125 років, але його винахід все ще використовується нами. Аспірин повсюдно використовується в якості засобу для зняття болю і гарячкових симптомів, входить до складу багатьох засобів, що дозволяє запобігти утворенню згустків крові і тим самим рятує чимало життя, не даючи артеріям забиватися. Саме завдяки цьому ім’я Хоффмана, попри створення ним героїну, залишається доброю пам’яттю для людства.