Напевно кожен з нас пам’ятає знамениті казки Корнія Чуковського, такі як: «Мойдодир», «Федорина Горе», «Муха Цокотуха», «Котячий будинок» та інші, які нам в дитинстві читали батьки.
Порівнюючи з мультфільмами, які зараз дивляться діти, можна сміливо сказати, що мультики того часу чинили позитивний вплив на дітей, на їх виховання і сприйняття тих чи інших ситуацій.
У сучасних мультфільмах суцільне чаклунство, бійки, перестрілки, персонажі – монстри, або ж, знамениті Сімпсони, які згубно впливають на психіку дитини. Саме тому сучасні діти настільки агресивні і неспокійні.
Інша справа старі добрі радянські мультики по казках того ж Чуковського, повчальні і досить мудрі. Взяти наприклад мультфільм Тараканище, який, за своїм сюжетом, вчить дитину чогось позитивного. Також, повчальні та смислові мультфільми про Бабу-Ягу, позитивний та моральний підтекст добре розібрано на .
Та вернемося до Тараканище. У цьому мультфільмі розповідається про звірів, які всі разом на різних транспортних засобах, намагалися кудись виїхати, але їх спроба виявилася невдалою, бо зустрівся їм на шляху Тараканище. Цей тарган, через те, що голосно кричав, який він сильний і тупотів ногами, здався тваринкам дуже страшним. Перелякані звірі порозбігалися в різні боки, а вусатий Тараканище з того моменту отримав владу над бідними переляканими тваринами.
Так би й господарював Тараканище, і залякував усіх звірів, якби в один час звідки не візьмись не з’явився горобець – рятівник всіх звірів.
Кожен радянський мультфільм повчальний. Так і в мультику про тарганів йде мова про те , що «у страху очі великі». Навіть якщо це проблема зовсім незначна, страх може зіграти свою роль в цій ситуації. Але, насправді, все не так страшно, як може здатися спочатку і обов’язково на кожного таргана знайдеться свій горобець.