Кристали циркону, як капсула часу, можуть зберігати сліди життя віком в сотні мільйонів років у вигляді біогенного вуглецю. Результати дослідження опубліковані в журналі Geochimica et Cosmochimica Acta.
Геологи з Гейдельберзького університету вивчили дуже старі і рідкісні зразки мінерального циркону, які містять включення графіту. Експерти ідентифікували в них легкий вуглець як залишок більш раннього життя. На думку дослідників, це відкриває нові можливості для дослідження раннього періоду Землі. Воно не збереглося у вигляді скам’янілостей або відкладень.
Мінеральні зерна циркону утворюються з магми (розплавленої породи), в дуже гарячому і спочатку ворожому середовищі. Однак мільйони років тому нагріті залишки організмів перетворилися в вуглекислий газ і гази метану. А потім — відклалися у вигляді графіту в мінеральному цирконі приблизно при 700 °C.
«Особлива ізотопна сигнатура біогенного вуглецю залишає після себе свого роду відбитки пальців більш ранніх форм життя», — пояснює доктор Манфред Фогт з Інституту наук про Землю Гейдельберзького університету, провідний автор дослідження.
Проведення вимірювань вимагає великих зусиль, підкреслюють дослідники. У кристалах циркону необхідно ідентифікувати неушкоджені включення графіту, деякі з яких розміром всього в кілька мікрометрів (одна мільйонна частка метра або в сто разів тонше за людську волосину). Щоб виключити забруднення вуглецем з навколишнього середовища, вчені використовують неруйнівну раманівську мікроспектроскопію для дослідження інкапсульованих включень в цирконах. Потім циркони бомбардують іонним променем, щоб оголити включення графіту. Потім можна проаналізувати їх ізотопний склад вуглецю.
Циркони є одними з найдавніших мінералів на Землі, деякі з них старше чотирьох мільярдів років.