В ході дослідження 11 національних парків США, вчені виявили понад 1 000 тонн мікропластику, який потрапив у ці місця з дощем.
Оскільки пластмаси не піддаються біологічному розкладанню, вони, потрапляючи на звалища, розпадаються на мікрочастинки і проникають в атмосферу, ґрунт та водні системи Землі. Дженіс Брахні, провідний автор дослідження, називає цей процес «пластиковою спіраллю», коли деякі частинки мікропластику подорожують по природних систем протягом тривалого періоду часу.
Команда Брахні виявила, що так звані вологі частинки мікропластику, швидше за все, були віднесені в атмосферу штормом з великих міських районів, а потім «випали», немов опади в інших місцях.
Хоча вплив мікропластику на людський організм досі невідомо, вчені починають підіймати питання про проблеми суспільної охорони здоров’я з приводу мікропластичних частинок: вони достатньо малі і можуть оселитися в легеневій тканині, що викличе пошкодження. Дослідження 2019 року показало, що в міській квартирі людина вдихає близько 11 мікропластичних частинок в годину.
Вчені також пов’язують мікропластичні частинки з коливаннями теплових властивостей ґрунту, що призводять до втрат в житті рослин.
Натхнення: www.popmech.ru