Всі вже не раз чули, що плавання допомагає боротися зі стресом, покращує імунітет, пам’ять, когнітивні функції і, врешті-решт, настрій. Також плавання допомагає відновлювати пошкодження нейронних зв’язків в мозку і налагоджувати нові. Вчені поки не розуміють, чому саме цей спорт так впливає на мозок, але відкривають все більше користі від занять в басейні.
Пам’ятаєте таке крилатий вислів “нервові клітини не відновлюються”? До 1960-х вчені і правда вважали, що кількість нейронів і синаптичних зв’язків в людському мозку обмежена, і пошкоджуються вони один раз і назавжди. Але цю гіпотезу спростували, коли отримали явні докази народження нейронів (нейрогенезу) в мозку тварин і людей.
Тепер у вчених з’являються чіткі докази того, що плавання і аквааеробіка можуть сприяти нейрогенезу і грати ключову роль у відновленні пошкоджених зв’язків. Дослідження аргентинських вчених показало, що фізичні вправи у воді підвищують рівень білка, який називається нейротрофічним фактором мозку (BDNF). Нейронна пластичність, тобто здатність мозку реагувати на зміни, яку стимулює білок BDNF, покращує когнітивні (психічні) функції мозку, включаючи пам’ять та здатність до навчання. Також вчені виявили, що плавання допомогло людям впоратися з депресіями і зменшити занепокоєння. А ось пацієнти, які мають проблеми з виробленням BDNF, відзначили дослідники з Єльського університету, після купання навпаки відчувають себе погано.
Все ж заняття у воді сприяють вивільненню певних хімічних посередників — нейротрансмітерів. Одним з них є серотонін, присутність якого у великих кількостях знижує ризик розвитку депресії і покращує настрій.
Вчені до кінця не можуть зрозуміти, чому саме плавання робить такий заряд здоров’я. У цьому виді спорту задіюються всі основні групи м’язів, серцю доводиться швидше працювати, збільшуючи кровотік. Це призводить до створення нових кровоносних судин і викиду ендорфіну — гормону, який діє як природний знеболюючий засіб. Викид ендорфіну викликає відчуття ейфорії, яке часто ми відчуваємо, відпочиваючи після занять в спортзалі. Але саме робота мозку хвилює вчених.
- “Щит” товщиною в кілька клітин захищає мозок від “зовнішнього” імунітету
- ШІ вивчив мову через очі та вуха немовляти
- Уроки в школі повинні починатися на годину пізніше. Це підвищує успішність підлітків
Більшість досліджень проводились на щурах через їх генетичну та анатомічну схожість з людьми. У квітні 2020 тайванські вчені опублікували роботу, в якій наочно показали, як плавання стимулює мозкові шляхи щурів. Стимуляція пригнічує запалення в гіпокампі і стримує загибель клітин. На жаль, дослідники не мають способу візуалізувати цей процес у людей, але спостереження показують подібний вплив аквааеробіки. Також дослідники виявили, що плавання допомагає підтримувати життя нейронів і зменшує когнітивні наслідки старіння — порушення пам’яті та уваги.
Інша дослідницька група з Ньюарка вирішила перевірити позитивний вплив водних процедур на здатність дітей швидко вивчати нові слова. Вчені пояснювали дітям 6-12 років назви незнайомих предметів, а потім порівнювали рівень запам’ятовування після короткочасних занять малюванням, аквааеробікою і простою зарядкою. Точність в словах була набагато вище після занять у воді, а ось після малювання і зарядки діти назвали і пояснили однакову кількість слів.
Але це не означає, що найрозумніші плавці тільки серед дітей і щурів, аналогічні результати показали літні учасники одного дослідження. Правда вчені просто порівняли когнітивні здібності тих, хто постійно плаває, і тих, хто взагалі не відвідує басейн. Перша група показала високу швидкість мозкових операцій і посилену концентрацію уваги в порівнянні з другою. Хоча саме занурення у воду не має ніякого значення, пишуть новозеландські вчені в журналі the Physiological Society. Дослідники виявили, що 20 хвилин плавання брасом середньої інтенсивності покращує короткочасну пам’ять як у «водних» спортсменів, так і у «наземних».