Дослідження показало залежність між кількістю дітей у жінок на Тибеті та адаптацією до життя у високогірних умовах.
Дослідники з Університету Кейс-Вестерн-Резерв вивчили, як фізіологічні особливості тибетських жінок підвищують їхню здатність до відтворення в бідному киснем середовищі. Результати показують, як люди адаптуються до екстремальних умов і як працює природний відбір.
У дослідженні брали участь 417 непальських жінок віком від 46 до 86 років, які мешкають на висоті від 3500 до 4500 метрів над рівнем моря у Верхньому Мустанзі на південній околиці Тибетського нагір’я.
Вчені зібрали дані про репродуктивний анамнез, фізіологічні показники, зразки ДНК і соціальні чинники. Дослідники аналізували, як особливості доставки кисню в умовах високогірної гіпоксії (низький рівень кисню в повітрі та крові) впливають на кількість живих народжень дітей – ключовий показник еволюційної пристосованості.
Аналіз показав, що у жінки з великою кількістю дітей, унікальний набір особливостей крові та серця, що забезпечують більш ефективну доставку кисню до клітин. Хоча рівень гемоглобіну в таких жінок був близький до середнього по популяції, у них спостерігалася вища сатурація – насичення крові киснем.
Гемоглобін відповідає за перенесення кисню в крові, і хоча вищий рівень гемоглобіну може компенсувати низький рівень кисню в повітрі, він також згущує кров, збільшуючи навантаження на серце. Тибетським жінкам вдається підтримувати високу концентрацію кисню без згубних наслідків у вигляді надмірно згущеної крові.
У жінок з такими особливостями вищі шанси народити більше дітей, а ці діти, успадкувавши від своїх матерів риси, що сприяють виживанню, також з більшою ймовірністю доживуть до дорослого віку і передадуть ці риси наступному поколінню.
Дослідження вивчили генетичні особливості, які могли сприяти адаптації до життя на великій висоті. Один із досліджених генетичних варіантів, версія гена EPAS1, є унікальним для популяцій, що проживають на Тибетському плато. Цей ген регулює концентрацію гемоглобіну і, як вважають, походить від денисівців – стародавньої групи гомінідів, які жили в Сибіру близько 50 000 років тому.