Телескоп «Джеймс Вебб» показав, що чекає Сонячну систему в майбутньому на новому зображенні туманності Кільце.
Космічний телескоп «Джеймс Вебб» зробив складене зображення туманності Кільце, використовуючи камеру NIRcam. На фотографії чітко показано головне кільце, оточене слабким ореолом. Внутрішня частина заповнена гарячим газом — його температура перевищує 100 000 градусів Цельсія. Зірка, яка викинула весь цей матеріал, видно в самому центрі — біле цятка, яке представляє собою білу карликову зірку. Це все, що залишилося від ядра вимерлого зоряного тіла. Туманність з’явилася всього 4 000 років тому.
Зображення, опубліковані міжнародною командою астрономів на сайті Манчестерського університету демонструють складну і ефірну красу туманності в безпрецедентних деталях, надаючи вченим і людям чарівний погляд на цей відомий об’єкт.
Джерело: Манчестерський університет
Приблизно в 2600 світлових роках від Землі туманність Кільце з’явилася в результаті смерті зірки, яка викинула шари речовини в космос. Примітно, що така ж доля чекає і Сонце.
Великий план центральних частин зображення. Найяскравіша точка тут — вмираюча, дуже гаряча центральна зірка. Вона витратила все своє паливо і тепер охолоджується. Вона стане білим карликом, інертним залишком зірки. Джерело: Манчестерський університет
У якийсь момент зірки, схожі на Сонце, більше не в змозі підтримувати синтез і вона вмирає. Зовнішні шари зірки, вибухають; зірка набухає і стає червоним гігантом. Це чекає Сонце приблизно через 5 млрд років і поглине внутрішні планети системи, включаючи Землю.
В кінцевому підсумку, зовнішня оболонка матеріалу охолоне і розсіється, утворюючи різні форми, включаючи тонкі хмари, що розширюються бульбашки або кільцеві туманності, такі як M57. Її форм буде залежати від складних фізичних процесів, які вчені дотепер не до кінця розуміють.
Складове зображення туманності. Джерело: Манчестерський університет
M57, або Кільцева туманність, цікава астрономам, тому що не тільки досить близька до Землі, щоб спостерігати її навіть за допомогою аматорських телескопів, але і з нашої точки зору вона нахилена так, що її можна побачити «лицем до лиця».