Україна одна з найзамінованіших країн світу, адже майже третини площі – близько 200 тисяч кв. км – потребують розмінування.
Вибухонебезпечні предмети не лише забирають життя, а згубно впливають на довкілля від моменту потрапляння міни на землю та навіть після детонації, повідомляє голова Міндовкілля Руслан Стрілець у Facebook.
Як мінування шкодить довкіллю:
- Руйнує ліс
Ліси – одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Адже від детонації займається суха трава та деревина, що може спричинити лісову пожежу. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Через корозію рослина зазнає отруєння.
- Загрожує продовольчій безпеці
На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель, що створює тиск на ресурси та виснажує ґрунти.
- Псує ґрунт
Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали, зокрема хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини і тварин.
- Руйнує біорізноманіття
На міни часто натикаються тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду, через що біорізноманіття скорочується.
- Заважає берегти заповідники
“Коли територія замінована, спеціалісти не мають доступу до заповідників. Процеси збереження території ускладнюються. Заповідник, обсипаний мінами, існує “на папері”. З часом природоохоронна структура перестає існувати”, – зазначив Стрілець.
В Україні, за попередніми даними, вже знешкоджено понад 175,000 боєприпасів, обстежено територію площею 67,639 га. В цілому, на розмінування знадобиться близько 10 років. Однак допомога європейських колег може значно прискорити цей процес.
“Уже є гіркий досвід потрапляння українців на міни. Зараз тепла пора року. На звільнені території повертається життя. Закликаю всіх і кожного оминати потенційно небезпечні ділянки”, – підкреслив Стрілець.
Натхнення: ecopolitic.com.ua