Екологія

Вчений розповіла про вплив змін клімату на алергії, імунну відповідь і аутизм у людей

Фахівці наполягають: своєї згубною діяльністю, головним чином відповідальною за коливання клімату нашої планети, ми шкодимо не тільки навколишньому середовищу, а й самим собі.

Tree photo created by kjpargeter — www.freepik.com

Зміна клімату і порушення в екосистемі здатні серйозно вплинути не тільки на звичне навколишнє середовище, але і на людський організм. Сює Мін, професор неврології в Медичній школі при Ратгерському університеті (Нью-Джерсі, США), у своїй роботі, опублікованій в журналі International Journal of Environmental Research and Public Health, розповіла, який вплив чинять кліматичні зміни на прояви алергії, імунну відповідь, ризик виникнення аутизму і мікробіом — спільнота мікроорганізмів, що живуть всередині нас.

Понад десять років тому представники Всесвітньої організації охорони здоров’я заявляли:

«Зміна клімату згубно вплине на одні з найбільш фундаментальних детермінант здоров’я: їжу, повітря, воду. Перед обличчям цієї проблеми нам потрібні люди, які будуть працювати над тим, щоб поставити захист здоров’я людини в центр порядку денного дискусій про зміну клімату ».

За словами автора нового дослідження, глобальне потепління загострило алергічні респіраторні захворювання і вплинуло на стійкість імунної системи до токсинів: це, в свою чергу, призвело до більшого поширення імунних захворювань. Крім того, хронічні алергіки і астматики піддаються особливому ризику через підвищені кількості пилку, а також збільшення концентрації забруднювачів повітря.

Згідно з даними Американської академії алергії, астми і імунології, зміна клімату продовжила «сезон пилку». Як вже було показано, вищі рівні вмісту вуглекислого газу приводять до збільшення відтворення рослин, особливо тих, які процвітають при високих концентраціях двоокису вуглецю: наприклад, зросла концентрація пилку амброзії — і моделі передбачають, що в наступні 30 років її стане в чотири рази більше.

Крім того, грози, які почастішали внаслідок підвищення температури Світового океану, сприяли збільшенню концентрації пилкових зерен у поверхні землі, а після вбирання води вони можуть лопатися і вивільняти алергенні частки, які, своєю чергою, спровокують важкі астматичні симптоми у людей.

Зміни в кліматі також спричинили зростання концентрації й поширення забруднювачів повітря: озону, оксиду азоту та інших летких органічних сполук. З’являється все більше свідчень того, що ці речовини, які переносяться по повітрю, можуть бути частково відповідальні за значне збільшення числа випадків алергічних респіраторних захворювань — а саме це спостерігалося в останні десятиліття в розвинених державах, додає автор статті.

Woman photo created by pressfoto — www.freepik.com

Водночас повсюдне використання пестицидів змінило видовий склад фауни комах, безхребетних і мікроорганізмів, з якими ми контактуємо через грунт і рослини, а через зміни в навколишньому середовищі наші тіла почали зазнавати впливу нових організмів. Молекули, з яких вони складаються, — антигени — розпізнаються як «чужі» і викликають у людей запальну реакцію.

Крім цього, зазначає Сює Мін, біорізноманіття скорочується швидше, ніж будь-коли в історії людства: за даними фахівців, майже мільйону видів тварин і рослин загрожує зникнення через зміни клімату. Втрата біорізноманіття може вплинути на наш мікробіом і привести до запальних, аутоімунних і неврологічних захворювань. Що стосується імунологічних захворювань, таких як харчова алергія, вони також стають все більш поширеними. Так, кілька попередніх досліджень показали, що зростання вмісту вуглекислого газу і підвищення температури змінює склад арахісу, що згодом ускладнює адаптацію нашого організму до нього.

Порушення мікрофлори кишечника корелюють з неврологічними захворюваннями: розсіяний склероз, аутизм і хворобу Паркінсона. За словами професора, в одному з досліджень вона виявила аномальний метаболізм амінокислот, сильний дисбаланс між вільними радикалами і антиоксидантами в організмі і порушення в мікробіома кишечника у деяких пацієнтів, які страждають розладом аутистичного спектра.

Як підсумовує автори роботи, люди зобов’язані припинити завдавати шкоди навколишньому середовищу, зокрема скоротити викиди парникових газів і стати більш усвідомленими споживачами. А оскільки безліч досліджень виявляють зв’язок між мікробіома і аутоімунними, запальними та неврологічними захворюваннями, то вкрай важливо, на думку Сює Мін, хоча б мінімізувати вплив антимікробних препаратів: особливо це відноситься до медиків, що призначає своїм пацієнтам різні антибіотики.

Натхнення: naked-science.ru

Кнопка «Наверх»