Експерти вважають, що від отруєння канцерогенними газами внаслідок влучань ракет гине більше людей, ніж від самих влучань.
Вони розповіли, як вберегтися від токсичних викидів та які важливі аспекти потрібно врахувати під час післявоєнної відбудови, повідомляє Рубрика.
Російські війська не припиняють активно та масово обстрілювати українські міста та нищити міську інфраструктуру, що матиме наслідки в майбутньому
- Руйнація та перевантаження інфраструктури
Війна в містах руйнує житлові будинки та життєво важливу інфраструктуру, яка забезпечує функціонування міст. Це може призвести до відсутності безпечної питної води, електрики для живлення будинків, підприємств та лікарень.
Звіт Червоного Хреста показав, що під час тривалих збройних конфліктів у містах значною мірою проблеми виникають через залежність великомасштабних взаємопов’язаних інфраструктур від наявності кваліфікованого персоналу для забезпечення надання послуг.
“Під час вибухів руйнується абсолютно все. Влучивши в будівлю, снаряд розкидує осколки, знищуючи все навколо. Від руйнувань комунікацій страждають не лише об’єкти житлової інфраструктури, а й стратегічні об’єкти, які забезпечують життєдіяльність. Відповідно, виникають ситуації з постачанням води, електрики, каналізація і все інше”, – пояснив голова ГО Urban crew, волонтер Влад Самойленко.
Пошкодження інфраструктури може призвести до розповсюдження інфекцій, погіршення епідеміологічної ситуації в місті. Окрім того, окопи та вибухи знищують зелені насадження, важливі для очищення повітря.
“Місто стає непридатним для життя, і з нього всі тікають. Коли знищується понад 50% критичної інфраструктури, яка забезпечує носії водопостачання та каналізацію, знаходитись в таких містах неможливо”, – сказав Самойленко.
- Вплив забруднення повітря після пожеж
При влучанні ракет утворюються токсичні викиди, від яких страждають усі, хто знаходиться поряд із місцем влучання та спричиненою пожежею. Така шкода може мати довгостроковий ефект та призводити навіть до хімічних отруєнь.
Так під час масштабної пожежі в ТРЦ у Кременчуку горів пластик, плавилися синтетичні будівельні матеріали, у результаті серйозно погіршилась якість повітря в місті — такий висновок зробили експерти екологічної спільноти “Чисте повітря України”.
Станція моніторингу якості повітря AirFreshMax у селищі Власівка, що знаходиться за 15 км від Кременчука, зафіксувала 27 червня сильне й різке погіршення якості повітря впродовж щонайменше 4 годин. Спостерігалось аномальне збільшення продуктів горіння – діоксиду азоту, чадного газу, частково аміаку.
Шкода від ракетних обстрілів та викликаних ними пожеж колосальна та спричинена поєднанням одразу багатьох факторів:
- Великі пожежі супроводжуються викидами дрібнодисперсного пилу
“Коли ракетні обстріли були в Києві, станції громадського моніторингу чітко фіксували на годину-дві різкий сплеск кількості такого пилу в повітрі”, – сказав експерт із питань екологічного моніторингу та вимірювання Максим Сорока.
Високі концентрації такого пилу спричиняють захворювання або ж призводять до летальних випадків, адже таке забруднення негативно впливає на здоров’я навіть за дуже низьких концентрацій.
- Викиди від пожеж на складах схожі на викиди від горіння нафтобаз
Таку тенденцію помітили під час пожеж на складах в Києві. У повітря потрапила велика кількість органічних речовин і чорного вуглецю, а також діоксид азоту.
Сорока зазначив, що під час трагедії в ТРЦ у Кременчуку багато людей постраждали не стільки від ураження самої ракети, а стільки від отруєння внаслідок горіння.
- Небезпека утеплених будівель
Для утеплення будівель використовувався небезпечний пінополістирол, під час горіння якого виділяється велика кількість поліциклічних сполук та синильна кислота.
“Синильну кислоту за токсичними властивостями можна порівняти з ціаністим калієм. Люди задихаються зсередини”, – сказав Сорока.
Коли ракета спричиняє велику пожежу, людина під завалами втрачає шанс на порятунок через відсутність кисню та отруєння продуктами горіння.
- Ризик виникає під час пожежі та після неї
Спеціалісти, які спостерігають за станціями моніторингу помітили, що коли після ліквідації пожежі згарище висихає воно перетворюється на вторинне джерело викиду попелу, зокрема токсичного. Будь-який вітер буде знов підіймати його вгору та розвіювати в повітря.
- Як захиститися після ракетного удару і пожежі протягом 3 днів
Найближчі два дні після кожної пожежі повітря буде дуже забруднене, згодом концентрація шкідливих речовин буде знижуватись упродовж 3–4 днів.
На цей час, щоб убезпечити себе від токсичного впливу на організм продуктів горіння, необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:
- У перший час після розгоряння пожежі варто зачинити вікна та увімкнути зволожувач повітря, адже частинки води в повітрі “вловлюватимуть” забрудники та пил та осідатимуть на підлогу. Опісля провести вологе прибирання.
- Уникати прогулянок на свіжому повітрі.
- Не наближатись до місця згарища, адже продукти горіння продовжують розвіюватися вітром та поширюватись у приземному шарі атмосфери.
- Підтримувати чистоту приміщення. Чорний вуглець, який є продуктом горіння, є дуже токсичним та може осідати як звичайний пил на всіх поверхнях. Щоб уникнути його шкідливого впливу, необхідне вологе прибирання.
- Пити більше води.
У разі нездужання варто звертатися до лікаря.
- Як дізнатися про стан повітря
Інформацію про стан повітря в тому чи тому місті можна дізнатися на сайтах департаментів екології обласних державних адміністрацій.
Також можна слідкувати за станом забруднення, встановивши пости громадського моніторингу, що передають інформацію цілодобово в реальному часі, зокрема EcoCity, ЛУН та SaveEcoBot.
- Екологічна стійкість міст
Наслідки бойових дій у містах, окрім руйнування інфраструктури, включали голод, недоїдання, бідність, інфекційні захворювання, погіршення гігієни, появу шкідників, а також надмірну експлуатацію місцевих природних ресурсів. У деяких містах набули значення полювання та збиральництво. Деколи жителям доводилось переїжджати в сільську місцевість, щоби мати можливість знайти або вирощувати їжу. Воєнна урбанізація сільської місцевості та хуторизація міст дозволили природі поступово заволодіти містами.
Руйнування міст у деяких випадках після Другої світової призвели до екологічного прогресу.
Самойленко вважає, що для того, аби створити екологічне стійке місто, а також зробити його безпечним для жителів, потрібно будувати будинки, дороги, будь-яку інфраструктуру з тих матеріалів, які менше виділяють токсичних речовин.
Адже навіть в мирний час балкон, обшитий пластиковою вагонкою чи то фасад з пластикових елементів, при нагріванні виділяє небезпечні елементи. Тому перевагу краще надавати природним матеріалам, а також цеглі, бетону. Також необхідно збільшувати кількість зелених насаджень, адже вони можуть врятувати людину від осколка та стати укриттям.
Ще одним важливий пунктом є облаштування бомбосховищ і утримання їх в належному стані. Наразі чимало житлових будинків будуються навіть без автопаркінгів.
Натхнення: ecopolitic.com.ua