Надмірна кількість інформації впливає на людину так само, як забруднення довкілля: призводить до поганого самопочуття, погіршує когнітивні навички. Міжнародна група вчених запропонувала приділяти інформаційному перевантаженню таку саму увагу, як іншим соціальним проблемам.
Завдяки гаджетам і доступності інтернету кожна людина щодня стикається з обсягом даних, який вона неспроможна обробити. У такій ситуації люди менш прискіпливо оцінюють інформацію (ця навичка загалом притупляється), з більшими труднощами приймають рішення. Найчастіше вони стають не такими соціально активними, як раніше, перестають відчувати задоволеність від роботи, втрачають мотивацію. Загальний настрій людини в умовах інформаційного перевантаження стає негативним.
Проблеми, з якими стикаються люди, призводять їх до різних витрат: і на підтримку здоров’я (як фізичного, так і психічного), і на якісний відпочинок, і на зміну способу життя загалом. За оцінками економістів, навіть понад 10 років тому витрати інформаційного перевантаження по всьому світу становили щонайменше трильйон доларів. Зараз економічний збиток як для окремих людей, так і для всього суспільства, найімовірніше, більш відчутний.
У науковій статті, яку опублікував журнал Nature Human Behavior, міжнародна група вчених із семи країн (Польща, Велика Британія, Німеччина, Ізраїль, Австрія, Словенія, США) порівняла інформаційне перевантаження з іншими історичними змінами в суспільстві та запропонувала спосіб пом’якшити його наслідки.
На думку фахівців, якщо промислова революція призвела до забруднення повітря, то “вихлопом” інформаційної став “смог” із величезної кількості неякісного, шкідливого або просто зайвого контенту – як-от фейк-ньюз, неперевіреної інформації, лженаукових теорій. Автори публікації вважають, що боротися з таким забрудненням варто так само, як із проблемами довкілля: регулювати на правовому та економічному рівнях, продовжувати розглядати феномен з точки зору науки, займатися просвітництвом. Це важливо, оскільки інформаційне перевантаження негативно позначається не тільки на окремих людях, а й на всьому суспільстві.
Науковці пояснили, що з погляду інформатики перенасичення інформацією може відбуватися на трьох рівнях: індивідуальному, груповому та соціальному. Рівні не функціонують незалежно, відносини між ними можна представити у вигляді складної мережі з вузлами. Це означає, що інформаційне перевантаження, з яким зіткнулася одна людина, здатне знизити продуктивність усієї групи, до якої вона належить.
Науковці запропонували не лише продовжувати міждисциплінарні дослідження інформаційного перевантаження, а й викладати “інформаційну екологію” у школах. Вони також вважають важливим обговорити законодавчі заходи, подібні до “Закону про чисте повітря“, який ухвалили у Великій Британії 1956 року.