Дослідники вперше виявили на планеті за межами Сонячної системи празники глорії – райдужного оптичного ефекту, що виникає в хмарах.
Дослідники з Європейського космічного агентства виявили ознаки глорії в атмосфері екзопланети WASP-76b. Оптичний ефект, що нагадує веселку, часто спостерігається в земній атмосфері й одного разу був зафіксований на Венері. Але за межами Сонячної системи ці райдужні кільця раніше не спостерігали.
WASP-76b – розпечена планета, схожа на Юпітер. Її маса на 10% менша, ніж у газового гіганта Сонячної системи, але діаметр – удвічі більший. Екзопланета обертається навколо своєї зірки в 12 разів ближче, ніж Меркурій до Сонця, тому інтенсивне випромінювання “роздуває” атмосферу і нагріває поверхню планети.
З моменту відкриття у 2013 році WASP-76b вчені були спантеличені асиметрією атмосфери планети: кількість світла, що фіксується під час проходження екзосвіту перед зіркою, змінювалася нерівномірно.
Протягом десятиліття різні супутники і телескопи спостерігали за WASP-76b. Нарешті, дані, зібрані орбітальним телескопом “Хеопс” за три роки і 23 спостереження, показали дивовижне збільшення кількості світла, яке виходить від східного “термінатора” планети – кордону, де ніч зустрічається з днем. Це дозволило вченим розплутати й обмежити походження сигналу.
Змодельоване зображення глорії в атмосфері Венери (ліворуч) і Землі (праворуч). Зображення: C. Wilson/P. Laven, ESA Standard Licence
Дослідники вважають, що найімовірнішим джерелом аномалії може бути глорія в хмарах планети. Це ефект, що нагадує райдужні кільця, який створюється, коли світло проходить через вузькі “отвори”, наприклад між краплями води в хмарах або тумані. Шлях світла викривляється, найчастіше створюючи концентричні кольорові кільця, а інтерференція між світловими хвилями створює візерунки з яскравих і темних кілець.
Підтвердження виявлення глорії означатиме наявність хмар, що складаються з крапельок ідеальної сферичної форми, які існують не менше трьох років або постійно поповнюються. Щоб такі хмари зберігалися, температура атмосфери також має бути стабільною з плином часу. Ці деталі допоможуть дізнатися більше про екзопланету та зірку, біля якої вона сформувалася.