Новий аналіз даних з телескопа “Кеплер” показав, що загадкове світило KIC 8462852, в околицях якого може існувати високорозвинена цивілізація, знизило свою яскравість на 3% за час роботи цього апарату на орбіті.
В середині жовтня 2015 року астрономи з Єльського університету розповіли про незвичайні флуктуації в яскравості зірки KIC 8462852 у сузір’ї Лебедя, сила світіння якої два рази знижувалася майже на чверть за останні 7 років. Ці “моргання” вперше вказали на можливість присутності в її околицях так званої сфери Дайсона, створеної розвиненою цивілізацією інопланетян.
Спочатку вчені припускали, що таке “моргання” зірки могло бути викликане роєм комет, які закрили її світло від спостерігачів на Землі, однак у січні 2016 року американський астроном Бредлі Шефер виявив, що яскравість KIC 8462852 незбагненним чином впала на 0,16 зоряні величини за останнє століття, що поставило під сумнів цю теорію.
З ним не погодилася група астрономів під керівництвом Міхаеля Хіппке (Michael Hippke), яка списала коливання яскравості на помилки при підготовці знімків. Це спровокувало цілу наукову “війну” між Хіппке і Шефером, які почали вести “бокс по листуванню”, обмінюючись претензіями через сторінки наукових видань та матеріали в ЗМІ.
Бенджамін Монте (Bendjamin Montet) з Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру (США) і Джошуа Саймон (Joshua Simon) з Інституту науки Карнегі у Пасадені (США) виступили на захист Шефера і показали, що яскравість KIC 8462852 дійсно плавно знижується в останні роки, вивчивши знімки з орбітальної обсерваторії “Кеплер”.
Телескоп “Кеплер”, як пояснюють учені, у перший період своєї роботи, який завершився після аварії на початку 2013 року, “дивився” не на поодинокі зірки, а на сотні тисяч світил одночасно, розташованих на стику сузір’їв Лебедя і Ліри. Це дозволило Монте і Саймону простежити за тим, як змінювалася яскравість KIC 8462852 з грудня 2009 року, коли був запущений телескоп, і по травень 2013 року.
Як зазначають вчені, “витягнути” довготривалі коливання яскравості зірок зі знімків “Кеплера” було не так просто, так як телескоп був розрахований на спостереження за короткостроковими зниженнями в яскравості, що викликаються проходом планет по диску світила, а не загадковими і незрозумілими процесами, як у випадку з KIC 8462852. Приміром, автоматика зонда часто вважає більш тривалі коливання яскравості різними аномаліями в роботі своїх світлочутливих матриць і коригує їх.
Монте і Саймону вдалося обійти всі ці проблеми, використовуючи дані з коливаннями яскравості індивідуальних зірок, а повні знімки всього того шматка нічного неба, на який дивився “Кеплер” з 2009 по 2013 рік. Підготовка таких фотографій займає велику кількість часу, і тому зонд робив їх всього раз на місяць. Цього, з іншого боку, було достатньо для того, щоб оцінити те, як змінювалася яскравість KIC 8462852.
Як показали розрахунки Саймона і Монте, яскравість цієї “зірки інопланетян” падала зі швидкістю 0,3% в рік, і за перші тисячу днів роботи “Кеплера” вона впала на 0,9%. Потім вона падала ще швидше, і буквально через півроку після цього вона впала на 2%. Потім швидкість її зниження знизилася, і на поточний момент вона впала на 3%.
Підтвердивши заяви Шефера, астрономи перевірили, чи дійсно подібне падіння є аномалією, заміривши коливання яскравості інших зірок. Цей аналіз показав, що KIC 8462852 дійсно є унікальним і вкрай дивним світилом, поведінку якого поки що неможливо пояснити жодною існуючою теорією.