Дослідники з Корнельського університету виявили, що неоптимальні дієти кажанів, спричинені втратою природного середовища проживання, призводять до подовженого виділення вірусів і збільшення ризику їх передачі тваринам та людям.
Вплив змін середовища на вірусні ризики
Ключова проблема криється в людській діяльності. Вирубка лісів та зміна клімату позбавляють кажанів їхнього природного середовища проживання. Це змушує тварин шукати альтернативні джерела харчування на сільськогосподарських угіддях.
Команда на чолі з професоркою Райною Плаурайт помітила важливу закономірність. Зміна раціону кажанів у Австралії корелювала з посиленим виділенням вірусу Хендра. Це призвело до його поширення серед коней та підвищило ризик для людей.
Методологія та ключові знахідки
Дослідники працювали з ямайськими фруктовими кажанами як модельними організмами. Вони створили три різні дієти для експерименту. Перша дієта була стандартною – з високим вмістом білка та цукру. Друга містила низьку кількість білка – подібно до мандаринів. Третя мала високий вміст жирів – як кокосові пальми.
Тварин інфікували штамом грипу, ендемічним для кажанів. Кажани на дієті з низьким вмістом білка виділяли більше вірусу протягом довшого часу. Несподівано, кажани на дієті з високим вмістом жирів зберігали менше вірусу та виділяли його коротший період.
Важливим спостереженням стала зміна харчової поведінки. Кажани на субоптимальних дієтах споживали більше їжі. Це корелює з більшою рухливістю тварин у пошуках харчування та, відповідно, більшими можливостями для поширення вірусів.
“Ми вважаємо, що це перший крок до того, щоб показати, наскільки чутливі кажани до змін у їхньому раціоні, і що різні дієти можуть змінювати патерни втрати вірусу”, – зазначає Кейлі Фальво, співавторка дослідження. Команда продовжує поглиблене вивчення цих механізмів.
Метаболічні механізми
Дослідження виявило цікаві біохімічні процеси. Різні дієти змінювали метаболіти в кишечнику кажанів. Це впливало на їхню здатність боротися з вірусною інфекцією.
У випадку високожирової дієти амінокислота цитрулін відігравала важливу роль. Вона, схоже, підвищувала імунну функцію тварин. Науковці продовжують дослідження цього метаболіту для кращого розуміння механізму.
Вчені також досліджують, чи збільшене споживання їжі призводить до ширшого переміщення кажанів. Це допоможе краще зрозуміти зв’язок між харчуванням та поширенням вірусів у природних умовах.
Глобальні наслідки та застереження
Результати дослідження викликають серйозне занепокоєння. Кажани відомі як переносники численних небезпечних вірусів. Серед них – попередники SARS-CoV-2, SARS-CoV-1, віруси Ніпа, Хендра та Ебола.
Люди продовжують порушувати природні екосистеми. Такі дії змушують кажанів адаптуватися, що впливає на їхні вірусні взаємодії. Руйнування природного середовища не лише загрожує біорізноманіттю, але й підвищує ризик зоонозних інфекцій та пандемій.
“Зараз ми перебуваємо в надзвичайній ситуації, коли ми активно руйнуємо нашу здатність виявляти та реагувати на наступну пандемію, навіть коли ми прискорюємо нашу експансію в природний світ”, – попереджає Плаурайт. Вона зазначає, що наступна пандемія може бути значно смертоноснішою за COVID-19.
Дослідження опубліковане в Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. Воно підкреслює необхідність збереження та відновлення природних середовищ існування. Це ключовий крок для запобігання майбутнім зоонозним спалахам та пандеміям.
“Ми повинні захистити залишки недоторканої дикої природи, відновити екосистеми, де це можливо, і вжити проактивних заходів, щоб запобігти поширенню цих вірусів на людей”, – підсумовує Плаурайт. Ці запобіжні заходи мають стати пріоритетом для захисту глобального здоров’я.