Природні сонцезахисні екрани дозволяють насінню в’юнка польового переносити дози ультрафіолетового випромінювання, які б знищили більшість людей.
Вони здатні витримати міжпланетні перельоти і можуть бути відправлені на Марс, стверджують автори нового дослідження, опублікованого в журналі Astrobiology.
Десять років тому космонавти розмістили близько двох тисяч насіння тютюну і резуховидки Таля (популярний модельний організм) на зовнішній стороні Міжнародної космічної станції. 558 днів насіння піддавалися впливу ультрафіолету, космічного випромінювання і різким перепадам температури. Після повернення на Землю приблизно 20% їх змогло прорости.
Через десять років біолог Давид Тепфер і його колеги з Версальського дослідницького центру Національного інституту агрономічних досліджень уважно вивчили ДНК насіння, які не проросли. Розглянувши стан фрагментів, спеціально вставлених в геном рослин на Землі, вчені висунули гіпотезу, що пошкодження не є фатальними за своїм характером: по ходу росту насіння могли б виправити завдані ультрафіолетом руйнування ДНК і потім прорости.
Далі вчені провели свій експеримент, щоб визначити стійкість рослин до високих доз ультрафіолетового випромінювання (до 2420 МДж/м-2). Вони працювали з насінням трьох видів: тютюну, резуховидки Таля і в’юнка польового. Виявилося, що сильну дозу витримують тільки насіння в’юнка. На думку вчених, це пояснюється тим, що захисні покриви насіння рослини містять флавоноїди, які грають роль природного сонцезахисного екрану.