Дослідження під керівництвом Еріка А. Рамоса (Eric A. Ramos) з Університету Вермонта, опубліковане в журналі “PLoS ONE”, розкриває дивовижні взаємодії між дельфінами і звичайними ламантинами біля узбережжя Белізу. Дослідники, яким допомагали натуралісти-аматори, спостерігали за цією взаємодією протягом двох десятиліть (1999-2020 рр.), зафіксувавши кілька випадків, коли дельфіни, зокрема вид Tursiops truncatus (афаліни), взаємодіяли з дитинчатами ламантинів.
Eric A. Ramos et al. / PLoS One, 2024
Дельфіни відомі своєю соціальною природою і взаємодією з іншими морськими ссавцями, включаючи формування змішаних груп з різними видами дельфінів. Однак ці взаємодії не завжди є доброзичливими. Відомі численні випадки, коли дельфіни демонстрували агресивну поведінку по відношенню до менших китоподібних, таких як морські свині та гвіанські дельфіни, часто нападаючи і вбиваючи їх, але не поїдаючи.
Це дослідження є першим задокументованим випадком тісного контакту між афалінами та представниками ряду Сирени, зокрема, звичайними ламантинами (Trichechus manatus). Взаємодія була різною: дельфіни іноді демонстрували дружню поведінку щодо ламантинів, але часто вдавалися до агресивних дій, таких як переслідування, таран, укуси та спроби відокремити дитинчат від їхніх матерів.
У деяких задокументованих випадках агресія була очевидною. Один з таких інцидентів призвів до того, що молодий ламантин був переведений до реабілітаційного центру через травми від укусів дельфінів, деякі з яких були досить глибокими, щоб викликати інфекцію. Незважаючи на зусилля, спрямовані на порятунок дитинчати, воно, на жаль, померло через тринадцять днів. Інші самотні дитинчата ламантинів також були знайдені зі слідами укусів дельфінів, що свідчить про подібні агресивні зустрічі.
Дослідження піднімає питання про природу і мету цих взаємин. Хоча в деяких випадках агресія афалін до ламантинів очевидна, інтерпретувати всі взаємодії як ворожі досить складно. Наприклад, у деяких випадках дельфіни можуть не нападати на ламантинів, а намагатися допомогти їм, виштовхуючи їх на поверхню за повітрям, як вони це роблять зі своїми дитинчатами.
Причини таких взаємодій і нападів залишаються спекулятивними. Мотиви наближення дельфінів до молодих сирен, чи то з цікавості, чи то випадково, чи то з наміром напасти, залишаються незрозумілими. Подібна агресивна поведінка, що спостерігається у дельфінів щодо молодих родичів та інших дрібних китоподібних, вказує на закономірність, яка заслуговує на подальше дослідження.
Це дослідження висвітлює новий вимір поведінки дельфінів і взаємодії в морських екосистемах, особливо підкреслюючи складну, а іноді й агресивну природу цих розумних істот.