Всесвіт

Перше життя у Всесвіті могло зародитися на вуглецевих планетах

Наша Земля складається із силікатних гірських порід і залізного ядра, оточені тонким шаром, в якому зосередилися вода і життєві форми. Однак перші потенційно населені планети нашої Всесвіту могли істотно відрізнятися за складом від нашої планети. У новому дослідженні просувається ідея, яка полягає в тому, що в ранньому Всесвіті формувалися вуглецеві планети, склад порід яких входили графіт, карбіди і алмази. Астрономи можуть виявити ці «діамантові» планети на орбітах навколо зірок рідкісного класу.

148a6a75112c2ddc89f1d1f87342273e

«У нашій роботі ми показуємо, що навіть зірки з невеликим вмістом вуглецю можуть мати планетні системи», – говорить головний автор дослідження і аспірант Гарвардського університету, США, Наталі Мешіан.

Ранній Всесвіт складався в основному з водню і гелію, і в ньому бракувало більш важких хімічних елементів, таких як вуглець і кисень – без яких життя в тих формах, в яких воно нам відоме, не могло існувати. Лише після того як перші зірки вибухають як наднові і розсіяли по Всесвіту важкі елементи, життя стал можливим – на планетах, що обертаються навколо зірок другого покоління.

Мешиіан і її науковий керівник Аві Лоуеб з Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру досліджували незвичайний клас древніх зірок, відомих як збагачені вуглецем бідні металами зірки (carbon-enhanced metal-poor stars, або CEMP). Ці «анемічні» зірки містять в 100000 разів менше заліза, ніж наше Сонце, що фактично свідчить про те, що ці зірки сформувалися ще до того, як міжзоряний простір був всіяний важкими елементами в значних кількостях.

Вуглецеві планети при спостереженнях з Сонячної системи важко відрізнити від інших планет земного типу, так як вони мають приблизно такі ж маси і розміри. Для виявлення таких планет ученим буде необхідно дослідити їх склад атмосфери, в якому повинні переважати метан і монооксид вуглецю, зазначають автори статті.

Робота вийшла в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society і доступна онлайн на сервері препринтів arxiv.org.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button