Новітнє дослідження виявило, що всі великі міста США зазнають повільного осідання, створюючи серйозну загрозу для критичної інфраструктури.
У 28 найгустіше населених мегаполісах США виявлено поступове зниження рівня землі, викликане головним чином видобутком підземних вод. Як зазначають автори статті, «осідання може спричинити навантаження на інфраструктуру, яке перевищить межу безпеки» (Л. Охенхен, Columbia Climate School). На основі супутникових даних з точністю до міліметра визначено, що 25 з 28 міст втрачають висоту на понад двох третинах території. Найінтенсивніше осідання зафіксовано в Х’юстоні, де щороку земля опускається на 5 мм і більше.
80% усіх випадків осідання спричинені видобуванням води з водоносних горизонтів, що не встигають поповнюватися. Внутрішні порожнини ґрунтів ущільнюються, коли зникає вода, і це призводить до опускання поверхні. У Техасі додатковими чинниками є інтенсивний видобуток нафти та газу. «З подальшим зростанням населення та посухами ситуація лише погіршиться», – прогнозують дослідники.
До чинників осідання також належать природні процеси, пов’язані з післяльодовиковими рухами земної кори. У містах, як-от Нью-Йорк, Чикаго та Денвер, земля просідає зі швидкістю до 3 мм на рік через післядію льодовикової маси. До того ж вага будівель і неправильне планування нових споруд може погіршити ситуацію. У Нью-Йорку понад мільйон будівель створюють додатковий тиск на поверхню міста.
Найбільш уразливими визнано вісім міст, включно з Лос-Анджелесом, Феніксом та Філадельфією – там мешкає понад 60% населення зон, що осідають. У цих містах за останні десятиліття сталося понад 90 повеней. Водночас у трьох містах (Джексонвіллі, Мемфісі та Сан-Хосе) деякі райони піднімаються завдяки поповненню водоносних горизонтів з природних джерел.
Небезпеку становить не лише загальне опускання, а й диференційований рух ґрунту, коли сусідні ділянки змінюють висоту з різною швидкістю. Це створює напруження в будівельних конструкціях, викликаючи ризик нахилу або обвалення. «Пошкодження інфраструктури може відбутися навіть при незначних змінах руху землі», – попереджають автори.
У зоні найвищого ризику перебувають близько 29 тисяч будівель у густозаселених центрах. У Сан-Антоніо один об’єкт із 45 може зазнати серйозного пошкодження. Хоча прямий зв’язок між осіданням і руйнуванням будівель не завжди очевидний, третина випадків обвалів у США має невизначену причину, що вказує на можливу недооцінку цієї загрози.
Автори дослідження закликають до термінових адаптаційних заходів. Серед них — модернізація будівель, вдосконалення дренажу, створення зеленої інфраструктури, а також введення нових будівельних норм з урахуванням руху ґрунтів. «Ми маємо перейти до рішень», – підсумував Л. Охенхен.