Одного разу, чи то від цікавості, чи то з потреби, або відразу з обох причин, але людському виду доведеться покинути планету Земля і почати подорож до зірок. Перед здійсненням цієї історичної подорожі нам потрібно будуть врахувати безліч чинників.
Наприклад, наскільки швидко ми зможемо добратися до тієї планети, яку захочемо колонізувати, або скільки людей буде потрібно посадити на космічний корабель, щоб ця можливість дійсно змогла б увінчатися успіхом?
І хоча попередні дослідження на цю тему, одне з яких було, наприклад, в 2002 році, стверджували, що для початку нового людського роду буде потрібно всього 150 чоловік, нове дослідження, проведене Джоном Муром із Флоридського університету стверджує, що кількість людей, необхідних для заселення іншої планети повинне буде складати як мінімум 10 000, а краще всього – 40 000.
Читайте також: Мусульманам заборонили жити на Марсі
Так чому ж стільки багато людей? Перше, на що варто звернути нашу увагу, так це на те, що навіть сама найближча до нас зоряна система, Проксима Центавра, знаходиться на відстані більше чотирьох світлових років від Землі. Нинішній рівень розвитку технології зажадає від нас тисячі років для того, щоб туди долетіти.
Це також означає, що нам буде потрібно побудувати такий космічний корабель, на борту якого будуть народжуватися і вмирати кілька поколінь, які навіть не побачать тієї планети, яку людство захоче колонізувати. 150 людина, можливо, дійсно зможуть з цим завданням впорається, проте надмірно низьке генетичне різноманіття багаторазово підвищить рівень ризику різних генетичних захворювань і відхилень, що поставить під загрозу всю місію по колонізації.
У своєму дослідженні Мур вказує, що більш високе число людей, хоча б 10 000, зможе підвищити загальний рівень життєздатної різноманітності в генофонді мандрівників.
Другою причиною, чому для космічної колонізації потрібно багато людей, є ризик різних катастроф. Безумовно будуть хвороби, техногенні катастрофи, може прибульці приїдуть за новими рабами, загалом і в цілому ми повинні враховувати кожен з цих ризиків, тому що кожен з них може істотно знизити популяцію космічних колоністів. Чим більше людей відправляться на колонізацію, тим менш катастрофічними будуть наслідки їх втрати.
Як Мур прийшов до цих цифр? В рамках свого дослідження він використовував комп’ютерну модель придуману Вільямом Гарднером – О’Кірні, археологом з міста Портленд (штат Орегон, США). Алгоритм цієї комп’ютерної моделі дозволяє здійснити вибірку з різних подій, які можуть трапитися під час космічної подорожі.
Визначивши початкову чисельність популяції і розписавши її, наприклад, на проміжок в 300 років (30 поколінь), алгоритм проганяє кожне число (чисельність) по 10 раз і виводить середній результат залишкового числа людей при тій чи іншій симуляційній моделі розвитку подій.
Читайте також: Експерт: колонізація Марса вигідна для бізнесу
Слід зазначити, що перш за все дана калькуляційна модель дозволяє розглянути наслідки тих несподіваних подій, які можуть відбутися в космосі. Так от, результати показують, що за наявності початкових 40000 колоністів, генетична різноманітність становитиме 100 відсотків. Однак навіть при наявності всього 10 000 чоловік, ця генетична різноманітність залишається на цілком прийнятному рівні.
Модель показує, що у випадку подій, які можуть вплинути на розмір популяції, обидва цих числа дозволяють зберегти достатньо колоністів для підтримки генетичної різноманітності. Якщо ж початкове число колоністів виявиться менше 10 000, то це істотно знизить шанси людей на виживання і розвиток на іншій планеті.