Єгиптяни дали Марсу перше записане ім’я – «Гор Дашр» («Гор Червоний»). Вавилоняни звали його «Нергал» («Зірка смерті»). Греки і римляни називали планету на честь своїх богів війни Ареса і Марса відповідно. Євреї називали його «Маадий» або «той, хто червоніє». Багато давніх народів вірили, що червонуватий відтінок планети походить від справжньої крові, пролитої на Марсі.
Символ Марса виглядає як щит і спис бога Марса / Ареса. Цей символ також уособлює чоловіче начало.
Стародавні греки вважали, що Земля є центром всесвіту і що Марс – одна з п’яти мандруючих зірок, що обертаються навколо нашої планети.
Єгиптяни називали Марс «зворотний мандрівник», тому що, судячи з їх спостереженнями, він рухався у бік зворотний сузір’ям кожні 25,7 місяців.
Читайте також:
Червоним кольором Марс зобов’язаний оксиду заліза, також відомому як іржа, по консистенції схожим з тальком. Якщо говорити буквально, металеві камені на Марсі іржавіють.
Атмосфера Марса (в основному складається з вуглекислого газу) настільки розріджена, що вода не може існувати на планеті в рідкій формі – вона може бути тільки в якості випарів або льоду. Рідка вода для багатьох вчених порівнянна зі «святим граалем» Марса.
Жодна людина не змогла би вижити при низькому тиску Марса. Якби ви потрапили на Марс без відповідного скафандра, кисень у вас в крові буквально перетворився на бульбашки, що призвело б до миттєвої смерті.
Якби ви їхали зі швидкістю 100 км на годину, щоб дістатися від Землі до Марса, вам би знадобився 271 рік і 221 день.
В атмосфері Марса відсутній озоновий шар, таким чином, поверхня Марса потопає в смертельних дозах радіації кожен раз, як встає сонце.
На Марсі знаходиться найбільший в сонячній системі лабіринт пересічних каньйонів, званий Noctis Labyrinthus («лабіринт ночі»).
Читайте також: Чи можна зробити з Марса другу Землю?
На Марсі трапляються найбільші й люті пилові бурі у всій сонячній системі. Швидкість вітрів у цих бурях часто доходить до 200 км на годину, вони можуть тривати тижнями і охоплювати всю планету. Зазвичай бурі бувають на Марсі, коли планета перебуває до Сонця ближче всього.
Лише 1/3 всіх космічних апаратів, відправлених на Марс, успішно здійснили свою місію, що наштовхнуло вчених на думку про існування марсіанського «бермудського трикутника» або «Великого Галактичного Упиря», який любить поїдати космічні кораблі.
У 1976 році апарат Viking I сфотографував на Марсі столову гору, що зовні нагадує людське обличчя. Багато організації та окремі особистості, які цікавляться позаземним життям, стверджували, що «Обличчя» було створено розумними створіннями. Хоча дослідницька станція «Марс Глобал Сервейор» (1997-2006) виявила, що «Обличчя» – найімовірніше, просто оптична ілюзія, люди, які вірять в «Обличчя», запросили у НАТО дані з нового зображення до того, як воно було випущено в пресу.
В епоху Відродження Марс грав центральну роль в одній з найважливіших і найяскравіших інтелектуальних битв в історії Західної цивілізації: чи є Земля центром всесвіту. Микола Коперник (1473-1543) послідовно пояснив, що Марс рухається по небу у зворотний бік, тому що Земля обганяє Марс по своїй орбіті навколо сонця.
Читайте також: Астрономи назвали головні події 2014
Марс сформувався приблизно 4,5 мільярда років тому і має протяжність приблизно 4000 миль (половина діаметра Землі). Оскільки велика частина Землі покрита океанами, кількість поверхні суші на обох планетах приблизно однакова. Марс також набагато легший Землі, його маса дорівнює приблизно 1/10 маси нашої планети. Марс – четверта планета від сонця і остання «земляна» (кам’яниста) планета (всі планети, розташовані на більш далеких орбітах, газоподібні).
Земна місцевість, найбільш близька до сучасних умов на Марсі – це Антарктичні пустелі. Однак навіть найсуворіші території Землі підходять для життя набагато більше, ніж поверхня Марса.
Кора Марса набагато товстіша земної і є цільною, на відміну від земної кори, що складається з декількох рухомих плит.
Супутник Марса Фобос (страх) встає на заході і сідає на сході двічі на день. Деймос (паніка), з іншого боку, потрібно 2,7 дня, щоб зійти на сході і зайти на заході. Супутники Марса названі так на честь богів – близнюків – паніки і страху – супроводжуючих в битвах Ареса (Марса).
Марс володіє 37,5 % гравітації Землі. Це означає, що людина, яка важить 45 кг на Землі, на Марсі буде важити лише 17 кг і зможе стрибнути в три рази вище.
Середня температура на Марсі дорівнює -27 ° Цельсія і може варіюватися від – 96 ° взимку до 22 ° влітку.
Під час експедицій на Марс апарату Viking вчені хвилювалися про занесення до марсіанських природніх умов земних мікробів.
Сезони на Марсі в два рази довше земних, так як Марсу потрібно 687 днів, щоб облетіти Сонце, в два рази більше, ніж Землі, з її 365 -денним шляхом.
Без такої великої рівноваги місяця, як у Землі, Марс періодично відхиляється до Сонця набагато сильніше звичайного, тим самим створюючи більш тепле літо.
Під час марсіанської зими майже 20 % повітря замерзає.
Першою людиною, хто спостерігав Марс в телескоп, був Галілео Галілей в 1609 році.
НАСА та ЄКА (Європейське Космічне Агентство) планують співпрацю над майбутніми місіями на Марс, включаючи пробні поворотні експедиції, а також висадку людини на Марс до 2035 року.
А тепер переглянте відео, яке може відкрити трохи інший погляд на Марс…