Вчені виявили в Австралії одні з найдавніших слідів життя, що сформувалися в околицях гарячих гейзерів на суші приблизно 3,5 мільярда років тому, йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature Communications.
“Схожа структура відкладів формації Комод і порід у сучасних гейзерів говорить про те, що давні гарячі джерела не сильно відрізнялися за своїм виглядом і властивостями від сучасних “спадкоємців”. Щось схоже могло відбуватися і на Марсі, і нам слід зосередити пошуки життя на його поверхні, вивчаючи подібні відкладення”, — заявила Тара Джокічем (Tara Djokic) з університету Нового Південного Уельсу (Австралія).
Перші живі організми з’явилися на Землі під час архейської ери, і поки що не існує загальноприйнятої точки зору щодо того, як і коли зародилося життя. На сьогоднішній день є кілька викопних свідоцтв того, що мікроби вже існували в первісному океані Землі приблизно 3,4 мільярда років тому, однак багато вчених вважають, що життя могло зародитися набагато раніше цієї позначки.
В останні роки все більша кількість еволюціоністів-біологів приходить до думки про те, що життя могло зародитися не в океанах Землі, а на поверхні суші, в озерах і у жерл гейзерів і вулканів. На користь цього говорить те, що на суші був присутній ряд критично важливих елементів, у тому числі молібден, бор і азот, яких було вкрай мало в “супі” первинного океану. Про те ж говорять генетики, які нещодавно воскресили геном “Луки”, мікроба-предка всього життя на Землі.
Джокічем і її колеги знайшли перші “речові” докази на користь цієї гіпотези, проводячи розкопки на заході Австралії, де залягають породи формації Комод, яка сформувалася приблизно 3,48 мільярда років тому, в передбачувану епоху зародження життя на Землі.
Регіон Пілбара, де знаходяться ці поклади, був одним з найпотужніших вогнищ вулканізму на Землі в ту епоху. Велика частина його вулканів і гідротермальних джерел перебувала під водою, проте частина з них, як розповідає Джокічем, перебувала на суші. Геологи вже знаходили сліди мікробів в “підводних” відкладах Пелібари, але не намагалися шукати їх на суші, яка, як вважали вчені, буде заселена лише через три мільярди років.
Виявилося, що в цьому вони помилялися – команда Джокічем знайшла безліч слідів мікробів у двох різних відкладах так званих “гейзеритів” – гірських порід, які формуються у воді гейзерів і гарячих джерел. Всередині них вчені знайшли відбитки мікробів, пірит і мінерали, які формуються тільки всередині або при присутності живих організмів, а також сліди бульбашок газу, для виникнення яких потрібні бактеріальні білки та інші полімерні молекули.
В цілому, як відзначають геологи, ці відкладення нічим не відрізняються від тих, які виникають в сучасних гарячих джерелах та гейзерах в Йелоустонському парку і в інших областях вулканічної активності. Відповідно, можна говорити про те, що сухопутні гейзери і вулканічні “струмки” дійсно могли бути одним з перших притулків життя на Землі, а також і на інших планетах, таких як Марс, де такі умови існували в минулому.