Навесні 2015-го року відомий астрономічний ресурс astrowatch.net вперше привернув увагу широкої публіки до астероїда 2012 TC4 (число 2012 в назві астероїда означає рік його відкриття). Інтерес астрономів до астероїда був викликаний тим, що згідно з розрахунками його наступний прохід біля Землі повинен був відбутися 12 жовтня 2017-го року.
Як і всі небесні тіла подібного роду, астероїд має дуже витягнуту орбіту, тому відстань, на яку він наблизиться до Землі ніколи не можна передбачити заздалегідь з великою точністю.
Загальноприйнятою одиницею вимірювання відстані до астероїдів, які можуть загрожувати планеті, є середня відстань до Місяця, тобто 384 467 км або 30 діаметрів Землі. В астрономії ця одиниця виміру позначається як LD (Lunar Distance).
При попередньому проході біля Землі (у 2012-му році) астероїд 2012 TC4 наблизився до планети на відстань 0.247 LD (Lunar Distance), це приблизно 94800 км. Згідно з розрахунками астрономів, що спостерігали за орбітою астероїда в період 2012-2015 рр., наступного разу він повинен підійти до Землі 12 жовтня 2017-го року, пройшовши на такій же як і в минулий раз значній відстані.
Якщо вірити законам класичної механіки, відносно точно описує руху небесних тіл, щоб астероїд впав на Землю він повинен пройти на відстані 0.079 LD від планети. Оскільки 12 жовтня 2017-го року 2012 TC4 повинен був перебувати на значно більшій відстані від Землі, ймовірність його зіткнення з планетою оцінювалася як 0.00055%.
Однак як тепер з’ясувалося, це були помилкові розрахунки. Згідно з останніми даними астероїд 2012 TC4 може наблизитися до Землі всього на 4 000 миль. Це практично гарантоване зіткнення небесного тіла з планетою:
У цій драматичній ситуації для астрономів тепер стає вкрай важливим точно визначити розміри астероїда і його склад.
Згідно з офіційними оцінками 2012-го року розмір астероїда оцінюється як 10-40 метрів в діаметрі. Для порівняння челябінський метеорит, що впав в лютому 2013 року, мав максимальний діаметр 20 метрів. Тому скеля розміром 40 х 40 метрів – це буде досить багато.
Однак проблема полягає в тому, що точний розмір астероїда астрономи можуть визначити тільки точно знаючи коефіцієнт відбиття речовини, з якого складається його поверхню. Якщо це глиба кометного льоду, який дуже яскраво блищить – розмір астероїда можна порахувати з точністю до сантиметрів. Але якщо це величезна вугільна скала – її розміри будуть оцінюватися як розміри плями виходить на поверхню вкраплення блискучою породи.
Так само дуже важливо знати, з чого складається астероїд, тобто що з себе представляє його ядро? Якщо це шматок льоду або пухка кам’яна порода, навіть маючи 100 метрів в діаметрі такий астероїд не представляє особливої загрози, він розвалиться ще при гальмуванні про атмосферу. Але якщо там всередині 40-ки метровий шматок тугоплавкої породи або взагалі заліза – він долетить до поверхні практично весь.
Можливо в такій ситуації відчутно допоміг би потужний інфрачервоний телескоп, але даних на цей рахунок у відкритій пресі немає. Залишається стежити за розвитком подій.