Дослідники виявили регіон мозку, пов’язаний з «ефектом Пруста» — здатністю асоціювати запахи зі спогадами.
Вчені з Рурського університету в Бохумі описали механізм, завдяки якому певні запахи можуть викликати у людини довгострокові спогади. Автори нової роботи вважають, що головна роль у цьому процесі належить піріформній корі — частині нюхового мозку.
Одна з авторів роботи Христина Штраух (Christina Strauch): «Відомо, що піріформна кора здатна тимчасово зберігати ольфакторні спогади. Ми хотіли дізнатися, чи таке може відбуватися і з довгостроковими спогадами».
Дослідження проводили на лабораторних щурах. Автори роботи вивчили синаптичну пластичність мозку тварин — комбінацію процесів, що дозволяють запам’ятовувати або згадувати необхідну інформацію. Синапси, місця контакту нейронів один з одним або іншими типами клітин, можуть ставати «міцніше» або слабшати в залежності від активності клітин. Це один з основних механізмів пам’яті. Учені перевірили, чи цей процес буде відбуватися в піріформній корі мозку щурів при запам’ятовуванні, і чи надовго збережуться ці зміни.
- На співбесіді вирішальне значення мають перші 7 хвилин
- Метааналіз вказав на найефективніші психологічні втручання
Автори роботи виміряли електричну активність декількох ділянок мозку щурів у відповідь на стимуляцію нюхових цибулин. У попередніх дослідженнях така ж методика стимуляції викликала стійкі зміни в гіпокампі — відомо, що цей регіон мозку бере участь у формуванні довгострокових спогадів. Однак для ділянок піріформної кори цей метод не спрацював: вчені не виявили у неї ознак синаптичної пластичності, спогади не сформувалися. На наступному етапі експерименту дослідники додатково стимулювали іншу зону мозку щурів, орбітофронтальну кору. Найчастіше її пов’язують з прийняттям рішень, але ще одна з її функцій — участь у сенсорній інтеграції (сприйнятті та інтерпретації відчуттів органів почуттів). Піріформна кора «відповіла» на стимуляцію цієї зони, сформувавши довгострокові спогади, які зберігалися у щурів як мінімум чотири години.
Христина Штраух і її колеги прийшли до висновку, що піріформна кора дійсно може зберігати довгострокові спогади, якщо отримає сигнал від «вищестоящої» зони мозку — орбітофронтальної кори. Результати роботи показують, наскільки складний процес лежить в основі нашої здатності зв’язувати запахи і спогади.
Дослідження опубліковане в журналі Cerebral Cortex.