В пустелі на північно-заході Африки вчені виявили місячний метеорит, що містить переконливі докази наявності прихованих запасів води на Місяці. На думку дослідників, що вивчали метеорит, на нашому природному супутнику її запасів може бути навіть стільки, що вистачить для забезпечення майбутньої колонії. Про своє відкриття вчені поділилися в журналі Science.
Аналізуючи виявлений метеорит, вчені з Університету Тохоку (Японія) визначили наявність у його складі моганіта — мінералу, для формування якого потрібна вода. Дослідники відзначають, що це перший випадок виявлення даного мінералу в місячній породі.
«Наявність моганіта дуже сильно натякає на те, що на Місяці є водна активність», — додає вчений.
Довгий час вчені вважали, що Місяць повністю позбавлений води. Можливо, для поверхні це твердження і вірно, однак у висновках деяких досліджень стверджується, що на нашому природному супутнику все-таки є запаси води у вигляді льоду, що ховається десь під сухою місячною поверхнею.
У науковому середовищі не вщухають суперечки про те, де ж ця вода може знаходитися. Деякі дослідження припускають, що вона зосереджена навколо полюсів супутника. В інших, більш свіжих йдеться про те, що її запаси можуть бути розподілені набагато ширше. Виявлення ж моганіта є першим доказам того, що лід на Місяці, найімовірніше, розташовується десь в середніх і низьких широтах супутника.
- Юпітер і Сатурн “зустрінуться» в грудні
- Відсутність «грудок» у Всесвіті пояснили надлегкими частинками темної матерії
- Вчені обмежили вік кілець Сатурна 100 мільйонами років
За допомогою електронної мікроспорії вчені проаналізували хімічний склад 13 місячних метеоритів, всі з яких були виявлені на північному заході Африки. Після цього, за допомогою мікроскопії комбінаційного розсіювання всередині кожного аналізованого об’єкта дослідники виявили особливі мінеральні структури. Наявність моганіта при цьому було визначено лише в одному зразку, що може говорити про те, що мінерал не був сформований вже після того, як камінь досяг Землі.
На думку вчених, цей мінерал був сформований за допомогою випаровування води з поверхні Місяця в регіоні під назвою Procellarum KREEP terrane. Ця місцевість відома тим, що на неї часто впливає пряме сонячне світло. Якщо ця теорія вірна, то це означає, що під самою поверхнею Місяця (зокрема цього регіону супутника) можуть ховатися запаси води, захищені від дії прямих сонячних променів і, як наслідок, випаровування.
Вчені навіть підрахували, скільки приблизно води може міститися в місячному ґрунті. Виявилося, що вода може становити до 0,6 відсотка маси супутника, що, на думку Каями, буде цілком достатньо для того, щоб майбутні дослідники і колонізатори Місяця могли отримувати до 6 літрів води з 1 кубічного метра породи. Якщо розрахунки вчених вірні, то це повністю вирішить питання про необхідність забезпечення водою майбутніх місячних колоній.
На жаль, підтвердити це з допомогою наявних взірців місячних метеоритів не є можливим. Тому останнє, що було сказано, залишиться припущенням до тих пір, поки люди не повернуться на Місяць для проведення нових досліджень.
На щастя, у розробці знаходяться одразу кілька нових місій. Японське агентство аерокосмічних досліджень оголосило про дві місячні експедиції, метою яких стане пошук джерел води і повернення на Землю зразків місячного ґрунту із зворотної (дальної) сторони супутника.