Під час події Хайнріха 1 близько 16 000 років тому потік західного вітру звужувався і посилювався в міру наближення до Антарктиди, що призвело до викиду вуглекислого газу з Південного океану в атмосферу. Схожу модель поведінки вітру вчені спостерігають і сьогодні.
Подія Хайнріха 1 найбільше приваблює дослідників, тому що зміни в океанських течіях, температурі, рівнях льоду і моря можна чітко простежити геологічними методами.
Використавши кліматичні моделі для відтворення збільшення сили західних вітрів і звуження їх потоку при підході до Антарктиці, вчені визначили, що посилення вітру справило безпосередній вплив на циркуляцію океану, збільшивши утворення донної води вздовж узбережжя Антарктики і перенесення багатих вуглецем вод з глибин Тихого океану на поверхню Південного океану. В результаті Південним океаном було викинуто в атмосферу близько 100 Гт вуглекислого газу.
Сучасні спостереження показують, що потік західного вітру знову звужується на південь і стає сильнішим у відповідь на антропогенну зміну клімату. З цієї причини вчений відзначає необхідність моніторингу змін в Південному океані, щоб знати, чи чекає нас у майбутньому аналогічний сплеск атмосферного вуглекислого газу і стрімке зростання температури, який неминуче настане.