Добре відомо, що дієта з високим вмістом солі призводить до підвищеного кров’яного тиску, який є фактором ризику для безлічі проблем зі здоров’ям, включаючи захворювання серця та інсульт. Але за останнє десятиліття дослідження, що проводяться серед населення, показали, що між споживанням солі та інсультом існує зв’язок незалежно від підвищеного кров’яного тиску і ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Стало очевидно, що між споживанням солі і здоров’ям мозку, бракує ланки ланцюжка.
І ось, нещодавно проведене дослідження показало новий зв’язок: імунні сигнали, що посилаються з кишечника, можуть скомпрометувати кровоносні судини мозку, що призведе до погіршення здоров’я мозку і когнітивних порушень. Дивно, але це дослідження розкриває раніше невідомий зв’язок кишечника з мозком, опосередкований імунною системою, і показує, що надлишок солі може негативно вплинути на здоров’я мозку у людей, пошкоджуючи кровоносні судини мозку, незалежно від впливу на кров’яний тиск.
Сіль шкодить мозку
Це дослідження пропонує нові терапевтичні завдання для боротьби з інсультом — другою за значимістю причиною смерті в світі — і когнітивною дисфункцією. Скорочення споживання солі застосовне до людей у всьому світі, оскільки майже кожна доросла людина споживає занадто багато солі: в середньому 9-12 г на день або приблизно в два рази більше рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я максимального рівня споживання (5 г).
Дослідження проводилося на мишах і показало, що імунні реакції в тонкому кишечнику запускають каскад хімічних реакцій, що досягають кровоносних судин головного мозку, зменшують приплив крові до кори і гіпокампу, двом областям мозку, важливим для навчання і пам’яті. Це, в свою чергу, призводить до зниження результатів тестів на когнітивні здібності. Порушення в навчанні й пам’яті було очевидним навіть у відсутність високого кров’яного тиску.
Кишечник реагує на надлишок солі і направляє імунні сигнали, які закладають основу для погіршення життєво важливого судинного комплексу мозку і порушують когнітивні функції. Поки що дослідження було проведено на піддослідних тварин, однак у вчених немає причин вважати, що дослідження на людях призведуть до інших результатів.