Знайдений в Антарктиді метеорит зберіг унікальну частку речовини, народженої зіркою — прародителькою Сонячної системи.
Багаті силікатами хондрити — досить поширений вид метеоритів, так що вчені, які аналізували один з них, виявлений в Антарктиді, навряд чи очікували велику знахідку. Однак серед численних включень в ньому виявилося щось дійсно особливе — піщинка LAP-149. На думку П’єра Енекура (Pierre Haenecour) і його колег з Університету Арізони, вона може бути залишком зірки, яка існувала і загибла ще до появи Сонця. Про це вони пишуть у статті, опублікованій в журналі Nature Astronomy.
Дійсно, передбачається, що частина матеріалу, з якого утворилася наша зірка і її планети, сформувалася після загибелі зірки попереднього покоління. Однак на перших етапах формування Сонця це речовина зазнала занадто глибокі перетворення і практично не збереглася в первісному вигляді. Однак LAP-149 пощастило опинитися включеним в кремнієвий астероїд, який не увійшов до складу ні Сонця, ні планет і впав на Землю лише мільярди років, зберігши крихітний фрагмент стародавньої зірки.
Склад LAP-149 вказує на те, що утворилась вона у вибуху нової зірки подвійної системи, що складалася з білого карлика і сусідньої, не дуже масивної зірки — наприклад, червоного гіганта. Перетягуючи її розріджену речовину, білий карлик частенько спалахує, викидаючи у навколишній простір пил, насичений важкими хімічними елементами. Опинився серед них і вуглець-13, аномально високий вміст якого вказав на походження порошинки. Цього ізотопу в ньому приблизно в 50 тисяч разів більше, ніж в середньому в Сонячній системі.
Хімічно він являє собою графіт, оточений силікатами. На жаль, обсяг порошинки надзвичайно малий, в ній міститься дуже мало атомів, щоб можна було провести аналіз для визначення віку цієї речовини. Втім, вчені звертають увагу на те, що склад антарктичного хондрита близький до складу астероїда (101955) Бену, до якого наближається американський зонд OSIRIS-REx. Вже в нинішньому році він повинен зробити забір ґрунту з його поверхні, а в 2023-му доставити його на Землю. Можливо, тоді в нашому розпорядженні буде достатньо речовини, яка старіше від самого Сонця.