Екологія

Як пластикове сміття накопичується і переміщається в океані

Вчені міжнародної наукової групи проаналізували процеси накопичення і переміщення пластикового сміття у Світовому океані. Точно передбачити це, особливо «поведінку» мікропластику, поки не вдається. Результати опубліковані в журналі Environmental Research Letters.

Кожний рік в світі виробляється близько 380 мільйонів тонн синтетичних полімерів — пластиків, але лише мала частина з них відправляється на перероблювання. Основна маса стає сміттям, яке не розкладається в природних умовах сотні років. Пластик, що плаває у Світовому океані, представляє велику небезпеку для морських мешканців: від планктону до птахів і ссавців. Ця серйозна екологічна проблема стає актуальнішою з кожним днем.

Зміна з плином часу щільності, розміру і інших властивостей пластикових частинок визначає процеси їх міграції та накопичення в океані. Однак розподіл пластикового сміття погано піддається опису і досі не нанесено на карту. Велика частина відходів, що потрапляють в океан із суші, взагалі не враховується, а розуміння процесів переміщення пластика має вирішальне значення для зміни екологічної політики держав. Водночас пластик — унікальний індикатор, його джерела нерівномірно розподілені по берегових лініях, тому, відстежуючи переміщення пластикових частинок, можна дізнатися більше про фізику океану в різних просторових масштабах: від динаміки глобальних течій до переміщення окремих хвиль. Проблема пластикового забруднення відносно нова, знання про морське сміття накопичувалися менше десяти років і містять значні прогалини.

Група вчених SCOR WG 153: FLOSTAM з 2017 року веде дослідження пластикового забруднення океану. Вона об’єднує 37 співробітників науково-дослідних організацій з 14 країн. За останній час група провела масштабний аналіз фізичних процесів і механізмів перенесення пластику в океані. Вчені зосередилися на смітті, що плаває на поверхні, оскільки це найбільш доступна, хоч і не найбільша частина морського пластику. Оскільки проблема комплексна, дослідження включали спостереження в морі, відбір і аналіз проб, а також лабораторні експерименти, що моделюють поведінку, зміна властивостей і руйнування об’єктів у природних морських умовах. Вчені подивилися, як пластик руйнується на берегах і в прибережних зонах, переміщується в товщі води і взаємодіє з льодом.

Вчені розробили моделі, що зв’язують швидкість осідання пластикових частинок з такими параметрами, як щільність і розмір. Залучаючи великі літературні дані, дослідники підсумували в одному огляді все те, що сьогодні відомо про різноманітні фізичні процеси, що впливають на перенесення морського пластику у відкритому океані та його прибережних зонах.

«Як виявилося, пластикове сміття, особливо мікропластик, тобто частинки розміром менше п’яти міліметрів, виявляє в океані дуже специфічні властивості. Незважаючи на те, що він практично не розкладається, його характеристики з часом змінюються, причому це залежить від умов навколишнього середовища, в яких перебувала конкретна частка. Тому точно передбачити шляхи його перенесення і місця накопичення поки не вдається, за виключенням “сміттєвих континентів” — великих скупчень плавучих відходів на поверхні Світового океану в центрах глобальних океанічних кругообігів, — розповідає Ірина Чубаренко, доктор фізико-математичних наук, професор Інституту океанології. — Більш того, неясні багато механізмів поширення цього специфічного забруднювача, а, отже, поки не вдається створити відповідні чисельні моделі. Тому підготовка статті, написаної фахівцями різних напрямків океанографії, є дуже зажаданою в майбутньому для планування наукових праць. Подальші дослідження в цій сфері допоможуть інформувати зацікавлені сторони, які прагнуть вирішити одну з найбільш сучасних природних проблем у світі».

Натхнення: earth-chronicles.ru

Back to top button