Глобальне потепління призвело Гренландский крижаний щит до точки неповернення

Вчені повідомляють, що з 2000 року швидкість танення крижаного щита Гренландії різко підскочила і новий сніг не встигає компенсувати втрати. За словами фахівців, цей процес уже не можна зупинити.

Згідно з даними з супутників, крижаний щит Гренландії – другий за величиною після Антарктичного – за останні 40 років настільки скоротився, що навіть якщо людству дивом вдасться уповільнити процес глобального потепління, він все одно продовжить танути.

Як констатують автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Communications Earth and Environment, льодовики Гренландії пройшли свого роду переломний момент: новий сніг, який щорічно випадає на крижаний щит, не встигає за швидкістю танення. З 1985 року вони відступили в середньому на три кілометри в глибину. Тепла океанська вода там змушує льодовики танути ще швидше і заважає їм повернутися на колишнє місце, підкреслюють фахівці.

– пишуть вчені з Центру полярних і кліматичних досліджень і Школи наук про Землю при Державному університеті Огайо (США) і їх колеги з Інституту морських і атмосферних досліджень при Утрехтському університеті (Нідерланди).

#Greenland's ice melting on its East shores – timelapes from 02/07 to 08/08.
With the rising temperatures and #heatwaves, Greenland started losing untypical amount of its ice cover.
As seen by #Sentinel2 ????@CopernicusECMWF @CopernicusEMS @CMEMS_EU @MercatorOcean @EU_Commission pic.twitter.com/MVYR3GkJE1

— Copernicus EU (@CopernicusEU) August 10, 2019

Таймлапс, що показує швидкість танення крижаного щита Гренландії

У своїй роботі вони вивчили результати більш ніж 30-річних супутників спостережень за зміною швидкості танення крижаного щита і порівняли їх з мінливістю і положенням отелення (відколювання айсбергів від шельфових льодовиків). Виявилося, що скорочення щита в основному було пов’язано з відступом льодовиків, а не з внутрішніми процесами.

Протягом 1980-1990-х років накопичений сніг і лід, що розтанув, або відколовся від шельфу, знаходився в основному в рівновазі, зберігаючи цілісність щита. За ці десятиліття Гренландія втрачала в цілому близько 450 мільярдів тонн льоду щороку. «Ми побачили, що щит був відносно стабільним до тих пір, поки різко не збільшилася кількість льоду, що потрапляє в океан, за короткий період в п’ять-шість років», – додає Кінг.

Однак з настанням нового тисячоліття швидкість танення льодовиків почала неухильно зростати – до 500 гігатонн щорічно. При цьому обсяги нового снігу не збільшилися. «Льодовики були чутливі до сезонного танення відтоді, як ми могли спостерігати їх, з різкими сплесками втрати льоду влітку. Але починаючи з 2000 року це сезонне танення наклалося на вищий базовий рівень », – зазначив учений. Якщо 20 років тому у крижаного щита Гренландії були приблизно рівноцінні шанси на те, щоб збільшуватися або скорочуватися щороку, то в сучасних кліматичних умовах він буде «набирати масу» тільки раз на століття.

Вчені нагадують, що танення гренландських льодовиків – проблема для всієї планети, оскільки вода від них потрапляє в Атлантичний океан, а в підсумку – і в океани всього світу і підвищує їх рівень.

Натхнення: naked-science.ru