Дослідники Мічиганського університету розробили новий метод картування концентрації океанічних мікропластиків по всьому світу.
Новий метод передбачає використання супутникових даних НАСА для відстеження в океанах руху мікропластиків – крихітних пластикових фрагментів довжиною менше п’яти міліметрів в діаметрі, передає dailymail.co.uk.
“Відомо, що концентрації мікропластиків в океані значно відрізняються залежно від місця розташування, особливо високі рівні спостерігаються у Північній Атлантиці та північній частині Тихого океану, – кажуть вчені.
Науковці створили анімацію, яка показує, як крихітні шматочки пластику рухаються по океанах Землі, перш ніж утворити гігантські “сміттєві плями”. Вона показує високу концентрацію мікропластика у Південно-Китайському морі і Сіамській затоці, а також на західному узбережжі Центральної Америки.
Дані були зібрані приблизно між 38 градусами північної та 38 градусами південної широти, діапазон спостережень для місії CYGNSS + 3.
Дослідники використовували дані восьми мікросупутників, які є частиною місії глобальної навігаційної супутникової системи Cyclone (CYGNSS). Проєкт CYGNSS вартістю 157 мільйонів доларів, запущений у 2016 році, в першу чергу спрямований на поліпшення прогнозування ураганів.
Радіосигнали з супутників GPS відбиваються від поверхні океану, і супутники CYGNSS виявляють ці відбиття. Потім вчені можуть аналізувати сигнали, щоб виміряти шорсткість поверхні океану. Ці вимірювання вже надають вченим засоби для визначення швидкості океанського вітру, корисні для вивчення таких явищ, як урагани, але сигнали також виявляють наявність пластику.
Коли поблизу поверхні океану знаходиться пластик або інше сміття, хвилі гаснуть, і поверхня моря стає менш шорсткою, ніж це було б в іншому випадку.
“У більш чистих водах існує високий ступінь відповідності між шорсткістю океану і швидкістю вітру, – сказав Кріс Руф, головний дослідник місії CYGNSS і один з двох авторів статті. – Але коли ви прямуєте до великого Тихоокеанського смітника, ви бачите більшу невідповідність між вимірюваннями швидкості вітру та шорсткістю поверхні”.
За словами команди, новий метод забезпечить кращий моніторинг мікропластику в океані і “підтримає розробку і перевірку майбутніх моделей”.
Анімація показує розташування та концентрацію плаваючих пластмас у період з квітня 2017 року по вересень 2018 року, а також деякі сезонні коливання концентрацій мікропластика – наприклад, на великому Тихоокеанській сміттєвій ділянці концентрації мікропластика здаються вище влітку і нижче взимку.
Ймовірно, це пов’язано з більш “вертикальним перемішуванням” океану, коли температура нижче.
Вертикальне перемішування – це рух повітря або води вгору і вниз, що виникає у результаті різниці температур між шарами рідини.
Щорічно близько 8 мільйонів тонн пластику стікає з річок і пляжів в океан. Пластик, який потрапляє у наші річки або поглинається припливами на пляжах, переноситься течіями, перш ніж опинитися у відкритому океані. Ці пластмаси руйнуються хвилями і сонячним світлом на дрібні мікропластики, які морські мешканці можуть сприйняти за їжу.
Зрештою пластик потрапляє у пастку у центрах океанських басейнів або субтропічних “кругообігів” – великих систем обертових течій у кожному з п’яти основних океанів. У п’яти субтропічних колах світу можуть з’явитися “сміттєві плями” з пластикових відходів, рибальських снастей та іншого сміття.
За даними NOAA, сміттєві ділянки – це регіони з високою концентрацією морського сміття, які утворюються з обертових океанських течій, які називаються колами, і насправді не є “островами сміття”, як прийнято вважати. Ці ділянки в основному складаються з мікропластика, який утворився з великих шматків пластикового сміття «подрібненого» сонцем, сіллю, вітром і хвилями.
Велика Тихоокеанська сміттєва пляма, між Каліфорнією і Гаваями, є найбільш відомою, тому що через неї проходить багато суден.
За даними НАСА, щорічно близько 8 мільйонів тонн пластику стікає з річок і пляжів в океан.
Аналіз, проведений раніше в цьому році дослідниками з Університету Кюсю, показав, що в океані налічується 24,4 трильйона одиниць мікропластика.
Натхнення: ecotown.com.ua