Дослідження показало, що різке потепління, пов’язане з масовим викидом вуглекислого газу, близько 304 млн років тому під час льодовикового періоду Кару призвело до аноксії морського середовища і втрати біорізноманіття. Матеріали опубліковані в Proceedings of the National Academy of Sciences.
Міжнародна дослідницька група під керівництвом вчених вивчала кам’яновугільні відкладення на території Південного Китаю. Вчені відбирали проби та вимірювали ізотопи вуглецю й урану, щоб дослідити глобальний кругообіг вуглекислоти і морську аноксію.
“Розрізи Нацин і Нарао в районі Луодянь, провінція Гуйчжоу, розкривають безперервні кам’яновугільні послідовності карбонатів, які реєструють геохімічні сигнали морської води», — говорить Чен Цзітао, співавтор дослідження з Нанкінського університету в Китаї.
Дослідники використовували глобальну модель вуглецевого циклу LOSCAR, щоб моделювати умови, які могли б сформувати такі ж сліди розподілу вуглецю, які були отримані ними в результаті вивчення та аналізу порід. Виявилося, що близько 304 млн років тому стався великий викид близько 9 тис. Гт вуглекислого газу.
Емісія, за оцінкою вчених, повинна була тривати близько 300 тис.років і привести до підвищення температури поверхні моря на 4°C. При цьому площа морського дна, позбавленого кисню, повинна була зрости з 4% до 22%. Ці зміни призвели до різкого скорочення біорізноманіття.
Дослідники відзначають, що поточні спостереження та кліматичні моделі показують, що запаси розчиненого кисню в сучасному океані зменшуються. Ключовим фактором, який веде до таких змін зазвичай називають зниження розчинності кисню через зростання температури води. На думку авторів, аналіз наслідків, до яких призвела аноксія морського дна в минулому, допоможе краще прогнозувати майбутні зміни.