Нью-йоркська компанія GlassPoint побудує в Саудівській Аравії найбільшу у світі сонячну теплову електростанцію.
Про це повідомляє Forbes. Об’єкт буде виробляти пару для виробництва алюмінію, а не для електроенергії чи для підвищення видобутку нафти.
У багатьох місцях промисловість використовує вугілля або природний газ для створення пари. Але глобальна економіка декарбонізується, потребуючи відновлюваної енергії для виробництва пари й таких речей, як алюміній, літій ті мідь.
У цьому випадку Saudi Arabian Mining Company придбає промислову сонячну пару у GlassPoint. Нафтопереробний завод бокситів використовуватиме його для виробництва алюмінію. Коли будівництво буде завершено, 1500-мегаватна установка допоможе саудівському гірничодобувному підприємству досягти цілей сталості, знижуючи викиди вуглецю на понад 600 000 тонн на рік, або на 4% від загального вуглецевого сліду. У GlassPoint стверджують, що сонячна пара замінить половину викопної пари, яку нині використовує нафтопереробний завод. Будівництво такого об’єкта займає місяці, а не роки, додали в компанії.
“Уявіть, що ви промисловий користувач, і вам потрібно декарбонізувати: чи витрачаєте ви сотні мільйонів доларів на нові технології? Або ви виділяєте мізерний капітал для свого основного бізнесу? Сьогодні вони купують газ для виробництва пари. Але тепер вони можуть купувати пару на сонячних батареях”, – сказав засновник і виконавчий директор GlassPoint Род Макґреґор.
За його словами, виробничий процес є енергоємним. Промисловість використовує величезну кількість пари або тепла. Але державні регулятори, акціонери та клієнти чинять тиск на тих самих виробників, щоб обмежити їхній вуглецевий слід.
Приблизно 74% енергії, що використовується в промисловості, містить у формі пари або тепла. Хоча компанії потенційно можуть використовувати сонячні панелі для виробництва електрики, а потім використовувати цю електроенергію для виробництва пари, вони втрачатимуть занадто багато тепла. Сонячна пара набагато ефективніша. GlassPoint використовує дзеркала для концентрації сонячної енергії на трубах, наповнених водою, щоби створити пару. Ця пара або тепло використовується для різноманітних промислових процесів. На відміну від сонячних панелей, мета полягає в тому, щоб відбивати сонячне світло, а не поглинати його для створення електричного струму.
Зазначається, що парова електростанція на сонячних батареях має бути розташована в межах 10 кілометрів від нафтопереробного заводу. За словами Макґреґора, під час передачі пари на нафтопереробний завод утрачається лише 1% її. І 55% відбитого сонячного світла перетворюється на пару.
Сонячні панелі перетворюють 12% сонячного світла, яке вони вловлюють, на електроенергію. Крім того, площа землі, необхідна для будівництва цієї конкретної парогенерованої сонячної електростанції, становить близько 7 квадратних кілометрів. Сонячна фотоелектрична установка потребує приблизно вшестеро більше землі.
“Сонячна пара дорожча за газ, — каже Макґреґор. — Але це найдешевший спосіб отримати тепло без викидів”.
Галузі повинні відповідати вимогам світової спільноти та їхніх акціонерів і клієнтів. Наприклад, Європейський Союз оподатковує компанії на основі вмісту CO2 в продукції, яку вони експортують. Компанія GlassPoint володіє сонячними полями і продає продукцію промисловим споживачам за угодами про постачання на 20-30 років. GlassPoint не бере на себе загальну вартість.
Як відбувається процес виробництва алюмінію: бокситну руду видобувають перед її розчиненням у гідроксиді натрію або лугу за високої температури й тиску. Після цього бокситні руди відокремлюють від глинозему. Потім його перетворюють на алюміній за допомогою процесу плавки. Перехід від бокситів до глинозему є енергоємним і призводить до великої кількості викидів. Якщо сонячна пара може замінити пар, що працює на газі, це зменшить промислове забруднення.
У 2011 році GlassPoint вперше встановив парову установку на сонячній енергії в Каліфорнії. Потім у 2012 році в Амалі, Оман, — систему потужністю 7 мегаватів. Цей проєкт привів до укладення окремого контракту на виробництво 2000 тонн пари на добу.
Натхнення: ecopolitic.com.ua