Загарбницька війна російської федерації проти України, окрім того, що руйнує життя людей, становить загрозу для здоров’я українців ще й у довготривалій перспективі — через завдання величезної шкоди українському довкіллю, зокрема внаслідок забруднення ґрунтів.
Як бойові дії впливають на українські ґрунти — читайте в матеріалі ЕкоПолітики.
Військові злочини проти довкілля — це не лише про шкоду природі. Війна може спричинити багато ранніх смертей у майбутньому через забруднену воду, землю, повітря тощо. Унаслідок вибухів у повітря вивільняються шкідливі речовини, які через те, що довго не тримаються в повітрі, приходять у вигляді опадів і накопичуються у ґрунтах. Окрім того, десятиліттями загрозу становитимуть забруднені вибухонебезпечними предметами та заміновані території.
Забруднення родючого шару ґрунтів і гірських порід є наслідками багатьох руйнівних процесів, зокрема розривів снарядів, витоків забруднювальних і небезпечних речовин із пошкоджених ємностей і відходів унаслідок руйнування гребель полів фільтрації, нищення очисних або гідротехнічних споруд. Окрім того, відбувається забруднення ґрунтів і ґрунтових вод трупною отрутою внаслідок масової загибелі людей і тварин. Усі ці екокатастрофи призводять до потрапляння у ґрунт хімічних речовин.
Фото: Maxar
Шкоду від хімічного забруднення ґрунтів як для людей, так і для живих істот пояснив керівник ГО “Українська природоохоронна група (UNCG)” Олексій Василюк.
Він зазначив, що під час вибухів у ґрунті, окрім важких металів, лишається багато сірки. Частина цього хімічного елементу, яка є компонентом значної частини боєприпасів, у вигляді порошку залишається у воронках і навколо, а в контакті з опадами перетворюється на сірчану кислоту.
“Хтось придумав такий “ліричний” термін, що після війни лишається випалена земля. Так ось, випалена земля — це цілком реалістичний термін, який означає, що ця земля випалена не вогнем, а кислотою. І це дуже погано, зокрема, для ґрунтів, бо в цій кислоті згорають ті мільйони організмів, які формують покривний шар ґрунту, формують екосистему”, — констатував Василюк.
Експерт зауважив, що треба готуватися до наслідків забруднення українських ґрунтів у повоєнний час.
“Ми не маємо обіцяти світу відразу після звільнення відновити всі забруднені поля. Франція, Аргентина, Німеччина, майже всі країни колишньої Югославії вивели колосальні площі із сільськогосподарської обробки, деякі з них до сьогодні не обробляються, — поділився експерт. — А в Україні нині просто безпрецедентні масштаби залучення боєприпасів під час військових дій. Значну частину забруднених земель треба вивести з обігу”.
Фото: Maxar
Раніше документаторка й аналітикиня правозахисної організації Truth Hounds Марина Слободянюк розповіла, що про вплив війни на ґрунти кажуть жителі східних областей.
“У своїх місіях і польових поїздках ми багато спілкувалися з місцевими жителями. І вони самі казали нам, наскільки погіршився стан тих же ґрунтів, наприклад, наскільки вони відчувають, що довкілля змінюється під впливом війни. Я вам навіть можу зараз зачитати. І ми цю цитату долучили до звіту: “Після обстрілів земля стає мертва. Після зимового снаряду всю городину влітку довелось викинути. Абрикоси стали малі, морщені””, – процитувала Слободянюк.
Загалом експертки громадської організації “Екодія” виділили кілька чинників, які призводять до забруднення українських ґрунтів.
1. Техніка.
Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву та посилює вітрову та водну ерозії.
У менших масштабах (але з більшою різноманітністю впливів) джерелом забруднення є також згорілі танки, транспортні засоби, збиті літаки та інші залишки бойових дій на українських землях.
2. Хімічне забруднення від обстрілів і ракет
Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється ціла низка хімічних сполук: чадний газ, вуглекислий газ, водяна пара, бурий газ, закис азоту, діоксид азоту, формальдегід, пари ціанистої кислоти, азот, а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції. В атмосфері оксиди сірки та азоту можуть спричинити кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин, до яких особливо чутливі хвойні. Кислотні дощі мають негативний вплив і на організм людини, інших ссавців та птахів, впливаючи на стан слизових тканин та органів дихання.
3. Уламки боєприпасів
Металеві уламки снарядів, що потрапляють у довкілля, також не є безпечними та цілковито інертними. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів і містить у своєму складі не тільки стандартні залізо та вуглець, а й сірку та мідь. Ці речовини потрапляють до ґрунту і можуть мігрувати до ґрунтових вод і в результаті потрапляти до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей.
4. Забруднення паливно-мастильними матеріалами
Забруднення ґрунтів паливно-мастильними матеріалами та іншими нафтопродуктами відбувається унаслідок руху та пошкоджень сухопутної військової техніки. У ґрунтах, просочених паливно-мастильними матеріалами, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси. Унаслідок цього погіршується водний, повітряний режими та колообіг поживних речовин, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст і розвиток, що спричиняє загибель.
Натхнення: ecopolitic.com.ua