Космічний телескоп “Хаббл” зробив знімок щільної молекулярної Хмари CB 130-3 — компактного скупчення пилу і газу в сузір’ї Змії. У цій області відбувається формування нової зірки.
Щільні молекулярні хмари або зоряні колиски — це області в міжзоряному просторі, в яких концентрація пилу і газу, істотно перевищує середню щільність міжзоряного середовища. У таких структурах може накопичитися достатньо маси, щоб викликати гравітаційний колапс і запустити ядерний синтез, що відзначає народження нової зірки.
Молекулярна хмара CB 130-3. Зображення: ESA/ Hubble, NASA & STScI, C. Britt, T. Huard, A. Pagan
На зображенні видно яскраво-помаранчевий предмет неправильної форми, що складається з щільного газу та пилу, який виглядає темнішим і компактнішим у центрі. Ця щільна хмара, названа CB 130-3, окреслена тоншим газом і пилом світлими відтінками синього. На задньому плані видно безліч яскравих зірок на чорному тлі.
Хоча CB 130-3 більше нагадує розріджений пиловий «привид», що злетів в небо і закрив далекі зірки. Незважаючи на це глибоко всередині щільної частини хмари знаходиться компактний об’єкт, що балансує на межі перетворення в зірку.
Молекулярна хмара CB 130-3. Відео: ESA / Hubble, NASA & STScI, C. Britt, T. Huard
Дослідники використовували ширококутну камеру Хаббла, щоб краще зрозуміти середовище, що оточує молоду зірку. Дослідники відзначають, що щільність молекулярної хмари навколо неї непостійна. У центральній частині вона досягає вкрай високих значень: пил і газ повністю блокують фонове світло. Водночас по краях видно тільки розріджені нитки.
Газ і пил, що складають CB 130-3, впливають не тільки на яскравість, але і на видимий колір фонових зірок, при цьому зірки ближче до центру хмари здаються червонішими, ніж їх аналоги на околицях цього зображення. Вивчаючи зміну спектра світіння далеких зірок, астрофізики досліджують внутрішню структуру і щільність області зореутворення.